На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина
🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тут воно надiлене водночас i утопiчними знаками зовнiшнього процвiтання, етнографiчною привабливiстю («зелене, як отава», нагадуе «дубову колисочку у вiночку, що розкидае чiчки» тощо), i натуралiстичними ознаками внутрiшньоi руйнацii та завмирання («сухi надмогильнi квiтки на цвинтарних струпiшiлих хрестах», «деревище у мокрiй ямi межи нiмими могилами»). Цю тенденцiю ще бiльше посилили твори І. Франка та особливо В. Стефаника, в якого емоцiйна атмосфера карпатського села набрала обрисiв «пекла на землi». «Вiдкриття» народноi культури у ХІХ ст.
Тут будет реклама 1
викликало й наукове зацiкавлення сiльським побутом. Тодi ж галицькi селяни почали iдентифiкуватися як представники субетносiв (карпатськi бойки, гуцули, лемки – з украiнського боку, татранськi гуралi – з iншого). Так утворився, наприклад, стереотипний образ гуцула, який грае на трембiтi, сповiщаючи про смерть своiх односельцiв, влаштовуе iгри при покiйниковi, спiвае «умерску» коляду, i любить декорувати одяг виробами зi шкiри, носить топiрець-«бартку», пасе вiвцi на «плаях» i «полонинах» тощо.Тут будет реклама 2
Водночас почали з’являтися i негативнi образи «дикоi та небезпечноi у вiдношеннях Гуцулii», «вiдсталоi Бойкiвщини».
Для iнтелектуалiв ХІХ – ХХ ст. село здавалося мiсцем, наближеним не лише до природи, але й до iсторii, минулого Галичини. Тим прикрiшим було для них вiдчуття, що селяни «не усвiдомлюють» вагу цього факту: «Аж ось Крилос. Село тепер. Стоять хатки з боку, як звичайно всюди. І люде цi самi. Лиш не знати, чи знають вони, чиi вони дiти? Може вони славного боярського роду? Не знати, що iм здаеться? Чи не лячно iм мешкати так близько княжих теремiв? Чи не розказували iм коли дiдусi й бабунi хоч казку про Осмомисла чи Данила?» – запитуе один з вiдвiдувачiв археологiчних розкопок пiд керiвництвом Я.
Тут будет реклама 3
Пастернака у 1937 роцi. Звiдси ж – прагнення вiдродити серед галичан нацiональнi традицii ранньоновiтньоi Украiни, у тому числi й «козацьку старовину»: А. Чайковський пише «Сагайдачного», а О. Назарук популяризуе мiф про Роксолану, а таборовики Католицькоi Акцii украiнськоi молодi (КАУМ) намагаються вiдтворити на рiцi Лiмницi битву козацьких чайок.Тут будет реклама 4
Водночас дослiдники галицького селянства прагнули змiнити стереотипний погляд на село. Галицький селянин не безграмотний, просто вiн мае власне коло зацiкавлень i турбот – стверджуе у 1931 роцi І. Филипчак: «У нас привився погляд, що Бойкiвщина це найтемнiший куток нашоi землi…що там просвiта зовсiм не доходить, що Бойко до книжки не цiкавий.
Мнения
О книге «Проект «Україна». Австрійська Галичина» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
