На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина

🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Бургомiстра i радникiв обирав Мiський видiл – виборний орган, що складався з десяткiв (спочатку 24, пiзнiше 60) членiв, обраних мiською верхiвкою, й опосередковано контролював дiяльнiсть магiстрату. Проте у 1805 р. уряд з метою обмеження мiського самоврядування позбавив Мiський видiл права обирати радникiв магiстрату, i iх почала призначати влада. Членiв цивiльного i кримiнального сенатiв призначав апеляцiйний суд, а сенату полiтичного – губернаторство. Таким чином, магiстрат остаточно перетворився нав державний орган – мiське самоврядування зникло.
Згiдно з розпорядженням цiсаря вiд 1 грудня 1785 р. усе дiловодство в магiстратах мiст переведено на нiмецьку мову. Пост бургомiстра Львова займали винятково нiмцi (наприклад, Франц-Антон Лоренц; Йоган Гоме, 1825–1842; Емiль Герард (Жерар) фон Фестенбург, 1842–1848), серед радникiв i допомiжних служб було чимало полякiв. До апарату магiстрату помiж iншими iнколи потрапляли й мiщани-украiнцi, а декiлька з них удостоiлися навiть посад радникiв, як от: Ігнатiй Волос, Іван Зарицький, Петро Кадеркожка, Степан Керичинський, Іван Сiтницький, Іван Стояловський, Модест Хомiнський.
Традицiйне коло функцiй магiстратiв мiст краю розширилося за рахунок деяких нововведень. Законодавчими актами 1782 i 1786 рр.





