На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Проект «Україна». Австрійська Галичина» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Проект «Україна». Австрійська Галичина

🔍 Загляните за кулисы "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Проект «Україна». Австрійська Галичина" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
📚 Читайте "Проект «Україна». Австрійська Галичина" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Проект «Україна». Австрійська Галичина", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Одним iз перших розпоряджень губернатора стало визначення адмiнiстративного подiлу краю: Львiв став центром (столицею) новоутвореноi на теренi колишнього Галицького князiвства (пiзнiших Руського, Белзького й частини Подiльського воеводств Речi Посполитоi) i приеднаноi частини польських земель австрiйськоi провiнцii – Королiвства Галичини i Володимирii, а крiм того центром львiвського дистрикту, згодом округу. Завдяки цьому мiсто почало втрачати вiйськово-торговельне функцiональне призначення й перетворюватися на носiя австрiйськоi централiстсько-бюрократичноi урядовоi системи.
Губернаторство спочатку дiяло в конфiскованiй 1773 р. будiвлi Єзуiтського монастиря i далi в 1775–1821 рр. у колишньому палацi Любомирських на Ринку, 10, згодом у новозбудованому палацi на Губернаторських валах (тепер вул. Винниченка). Створено iншi крайовi органи влади: фiнансову колегiю, державну бухгалтерiю, кримiнальний, апеляцiйний i шляхетський суди, будiвельну дирекцiю та дирекцiю державних маеткiв. Колишнi владнi посади – воеводи, каштеляна, старости скасовано.
1775 р. оголошено про створення крайового Станового сейму як дорадчого органу, який збирався на засiдання перiодично з 1782 до 1845 р. в Єзуiтському костелi (нинi гарнiзонний храм Св.
Патентом цiсаря Йосифа II вiд 31 серпня 1786 р. у Львовi скасовано магдебурзьке право. 1 листопада 1787 р. розпочав дiяльнiсть новоорганiзований львiвський магiстрат, який складався з трьох сенатiв – цивiльного, кримiнального i полiтичного.
Згiдно з цiсарським рескриптом вiд 18 жовтня 1786 р. магiстрат очолювали президент i вiце-президент. Крiм них, у його складi було 12 радникiв у цивiльно-карних i 4 у полiтичних справах, 4 секретарi i 4 протоколiсти та 24 iншi службовцi, разом 50. Допомiжнi служби виконували 20 осiб (судовi слуги, сторожi, доглядачi в’язниць) i один кат.





