Тринадцятиканоння. Тексти, що створили цивілізацію

), Цiнь (VIII ст. – 221 р. до Р. Х.) та Чу (XI ст. – 223 р. до Р. Х.).

Тодiшнi книжки писалися на бамбукових планках та дерев’яних пластинах. Сучаснi науковi данi свiдчать про те, що бамбуковi планки були звичним матерiалом для письма вже з XI–VIII стст. до Р. Х. Водночас достеменно невiдомо, коли виник цей спосiб. Деякi вченi вважають, що в перiод династii Шан (XIV–XIII ст. до Р. Х.) такi книжки вже iснували, в перiод «Весен та осеней» (770–475 рр. до Р. Х.) – набули значного поширення, а пiсля вдосконалення технологii виготовлення паперу в IV ст.

Як припускають сучаснi дослiдники, вже на початку Захiдного Чжоу iснували культовi тексти та тексти юридичного характеру, написанi на бамбукових планках.

Крiм того, вважаеться, що саме в цю епоху сформувалися шiсть основних фiлософських шкiл та iх базовi тексти: конфуцiанська, даоська, легiстська (законникiв), Вчителя Мо (моiсти), Школа iнь-ян та школа iмен, хоч наведена класифiкацiя вiдома лише з I ст.

У перiод найбiльшого поширення книжок на бамбукових планках, тобто в V ст. до Р. Х. – IV ст. пiсля Р. Х., було започатковано також написання книжок на бiлiй шовковiй тканинi. Вони почали з’являтися в останнi роки перiоду «Чунь цю», а певне поширення отримали пiд час «Вiйни царств».

Причиною, через яку стримувалося поширення книжок на шовку, була висока вартiсть цього матерiалу – iх могли дозволити собi лише правителi, високопоставленi чиновники та дуже заможнi люди.

Спочатку книжки писали на звичайнiй шовковiй тканинi, з якоi шили одяг. Однак з часом винайшли спецiальний сорт шовку, призначений саме для письма, – на бiлому тлi вже були витканi червонi або чорнi вертикальнi лiнii.

Довжина шовку залежала вiд обсягу написаноi на ньому книжки, також вони не мали визначеноi форми: зазвичай куски шовку складали, а iнодi згортали у звиток. Кусок шовку у виглядi звитка («цзюань»), можливо, вiдповiдав однiй главi твору («пянь»), що був записаний на бамбукових планках чи був завершеним твором.

Вже в давнi часи давньокитайська освiченiсть нерозривно пов’язувалася з мистецтвом читання та розумiння книжок. Навiть бiльше: начитанiсть зазвичай була синонiмом освiченостi та компетентностi.