На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
були «пекарнi» (кухнi), видiленi в сiнях жител усiх типiв («хата» + «сiни» / «пекарня»; «хата» + «сiни» / «пекарня» + «хата»; «хата» + «сiни» / «пекарня» + «хатина»; «хата» + «сiни» / «пекарня» + «комора; «хата» + «сiни» / «пекарня» + «хатина» + «комора та iн.). У будiвлях, складову яких становили «п’ятистiнки», пекарнi влаштовували не в сiнях, а у ванькирi. Пiч споруджували в житловому примiщеннi у традицiйному мiсцi, а пiчний отвiр iз припiчком повертали в бiк пекарнi. Видiлення в сiнях пекарнi звiльнило основнi примiщення вiд деяких традицiйних функцiй, що, у свою чергу, призвело до певних позитивних змiн в iнтер’ерi цих примiщень.
На Опiллi переважали житловi будiвлi каркасноi конструкцii. Головним будiвельним матерiалом були деревина i глина. Незважаючи на значну полiварiантнiсть виповнення стiн, домiнували житла, у яких простiр мiж стовпами каркаса заповнювали плотом iз довгих глиносолом’яних валькiв по вертикальних колах. Рiдше стiни виповнювали короткими вальками – «галамуцами», «балабухами».
Стелю, зазвичай, робили з дощок, вкладених упритик. Їi пiдтримували поперечнi або поздовжнi сволоки. Зверху стелю утеплювали глиносолом’яною сумiшшю. Дахи робили чотирисхилими, покривали солом’яними снiпками колоссям вниз, лише стрiху та роги даху пошивали снiпками, зв’язаними при колоссi. Гребiнь вибивали соломою-мервою i закрiплювали кiзлинами.
Стосовно Надсяння, то тут переважав вiдкритий зверху двiр, у якому житловi i господарськi будiвлi розташовувались вiльно або були частково помiж собою зблокованi.
Дводiльнi та тридiльнi оселi у класичному варiантi в Надсяннi траплялися доволi спорадично. Натомiсть переважали дворядовi житла, у склад яких конструктивним i компонуючим елементом входив зруб-п’ятистiнок («хата» / «ванькир», «хата» / «комора»).










