На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
На усiй територii переважав вiдкритий зверху двiр, у якому житловi i господарськi будiвлi розташовувалися вiльно або були частково помiж собою зблокованi. Інколи траплялися зiмкнутi двори, особливiстю яких було крайне розташування стодоли (при причiлку «стайнi»).
Однiею з головних специфiчних рис планування житла прибойкiвського Пiдгiр’я е широке побутування дворядових осель – «п’ятистiнкiв» (з видiленими по ширинi житлового примiщення ванькирами чи коморами). Водночас навiть у житлах заможних верств селянства тут пiд одним дахом iз хатою доволi часто блокували «стайню».
У вказаний перiод тут на всiй територii побутували дерев’янi житловi будiвлi, збудованi в зрубнiй, зрубно-каркасно-дильованiй, спорадично – у каркасно-дильованiй технiцi. Основним будiвельним матерiалом була ялиця, смерека, iнколи – осика. Стiни жител споруджували переважно з пiвколод, рiдше – з брусiв i колод. По кутах зрубини в’язали простими одно- чи двостороннiми врубками i «канюками з прихованим зубом».
Стелю робили з дощок. Їi пiдтримували один- або трипоздовжнi «грагарi» («драгарi»). Долiвка була в усiх примiщеннях глинобитною. На головному фасадi кожного житлового примiщення влаштовували два (наближенi до поперечноi осi примiщення) вiкна, спорадично траплялося одне видовжене чи два спаренi.
Дахи робили чотирисхилими на кроквах i вкривали соломою. Переважало гладке пошиття снiпками, зв’язаними при коренi, проте тут досить часто траплялось i схiдчасте покриття даху «головачками».
Знову ж житлово-господарський комплекс Опiлля, за основними топологiчними ознаками, мае багато спiльних рис iз вiдповiдним подiльським комплексом. Проте будiвництво Опiлля, у порiвняннi з подiльським, вирiзняеться наявнiстю прогресивнiших явищ. Головною особливiстю планувальноi структури опiльського житла другоi половини ХІХ – початку XX ст.










