На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Густотiла смерека» росла на кам’янистому грунтi («пiд полонинами, на каменi»); лiс, який виростав на «поли» (на бiльш родючих грунтах), був «м’екший». В останньому випадку смерека швидко росла i набувала будiвельних розмiрiв, проте вона мала широкi «мiзги» i була менш стiйкою до шкiдникiв та загнивання. Такий лiс гуцули означували лексемами «рiдке дерево», «рiдкотiле дерево», «морквиш».
Час заготiвлi деревини (особливо початок рубки) регламентувався народним календарем. Основними часовими параметрами, якi визначали перiод заготiвлi, були: рiк, пора року, фаза мiсячного циклу та день тижня.
Тут будет реклама 1
На це звертав увагу й вiдомий польський дослiдник Ян Фальковський, який зазначав, що сприятливими для заготiвлi деревини у роцi е чотири мiсяцi, у кожному мiсяцi – по одному тижнi, а у кожному тижнi три щасливi днi (перший, другий i третiй – по настанню мiсяця) [16, s. 51].
Як свiдчать нашi матерiали та данi дослiдникiв, смереку, призначену для спорудження житла, на Гуцульщинi заготовляли переважно у зимовi мiсяцi: «Рубали смереку в зимi, бо в лiтi смерека рiдка, вона пускае воду, зимою вона крепша» (с.
Тут будет реклама 2
Селятин Путильського р-ну Чернiвецькоi обл.). Натомiсть мiсцями, скажiмо на Рахiвщинi, за найбiльш сприятливий час для початку заготiвлi смереки вважали серпень – «Илевий» («Ілевий») мiсяць. Рубати деревину можна було починаючи вiд свята Іллi («до Іллi дерева рубати не можна – воно ше сi лупит»). Вiд Іллi у дерева вже не вiдстае кора: «Ілевого мiсяцi (пiсля Іллi) сок вже остановитсi, вже лiс соку не пускав» (с.Тут будет реклама 3
Кваси); «В восьмому мiсяци дерево юш сi не ме лупити, сiк пiшов в землю» (с. Лазещина); «Зрубаноi у той час смереки хробак не точит» (с. Стебний). Щоправда, у деяких селах (Стебний, Кваси) стверджують, що в цьому мiсяцi були лишень окремi днi, коли можна заготовляти деревину: «Як в тi дни зрубати, то дерево не гние» (с. Кваси). Особливо сприятливими для заготiвлi мiсцевi гуцули вважали перших 15 днiв «вiд Іллi»: «Як в той час утне, обробить – дерево таке, як залiзо» [2, с. 50]. Респондент Шмiлек Василь Юрович (1914 р.Тут будет реклама 4
народж.) iз села Чорна Т иса вважав, що рубку можна було проводити протягом останнiх двох тижнiв сьомого мiсяця: «Найлiпше зачинати рубати сьомого мiсяця (в юнi)… в тому мiсяцi е 15 днiв, коли можна рубати». Ця неточнiсть, на нашу думку, пов’язана iз вiдлiком часу по новому i старому календарях. Власне, вiдповiдно до народних спостережень, дерево можна було рубати вiд свята Іллi (20.?ІІ за новим стилем; 2.?ІІІ за старим стилем). Мiсцями (с.
Мнения
О книге «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Коллектив авторов! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
