Главная » Культурология » Читать Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули полностью бесплатно онлайн | Коллектив авторов

Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.

0 баллов
0 мнений
0 чтений

Дата выхода

01 февраля 2021

🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты

Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.

Описание книги

«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.

Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.

Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).

Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.


У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.

📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно

Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

Хата початку ХХ ст.; с. Бережниця Верховинського р-ну Івано-Франкiвськоi обл.

При iнших стiнах (однiй, двох чи усiх трьох) прибудовували вузькi примiщення господарського призначення («дахи», «хлiви», «притули»). «Хороми» зазвичай мали досить великi розмiри, до них вело двое вхiдних дверей: однi з головного фасаду, крiзь другi можна було потрапити у «заднi дахи». У Верховинському р-нi в хатах, розташованих на пагорбах, траплялися високi пiдмурiвки, пiднятi по рельефу, зашальованi (вертикально дошками) до пiдвалин чи частково або повнiстю закритим кам'яним «пiдмурком», який використовували для господарських потреб (хата початку ХХ ст.

Тут будет реклама 1
у с. Бистрець).

Унаслiдок наявностi значних хвойних лiсових масивiв, основним будiвельним матерiалом вiддавна тут була смерекова деревина. З ялицi хат не будували, «бо вона в будовi крутит». Натомiсть з неi часто влаштовували «мiст» (пiдлогу) у «хлiвах пiд маржину», бо «такий мiст довго служит». Із смерековоi деревини виконували практично усi елементи будiвель: починаючи вiд кiлкiв («тиблiв») i завершуючи покрiвельним матерiалом («драницi»).

Тут будет реклама 2
У закарпатськiй частинi Гуцульщини iнколи для цiеi мети вживали ясен (хата початку Х?ІІІ ст. зi с. Кевелiв Рахiвського р-ну Закарпатськоi обл.), а у пiвденно-захiдному напрямку вiд смт Рахiв (с. Великий Бичкiв, Верхне Водяне, Середне Водяне, Кевелiв та iн.) зруби здебiльшого складали з дуба та бука. Дуже спорадично вживали й вiльху – «ольху» (с. Дiлове Рахiвського р-ну Закарпатськоi обл.
Тут будет реклама 3
) чи осику (с. Пiстинь Косiвського р-ну Івано-Франкiвськоi обл.).

Як i скрiзь у Карпатах, вибiр будiвельноi деревини у гуцулiв супроводжувався низкою повiр'iв, пересторог, заборон та забобонiв. Передовсiм нiколи не використовували «сухостою» (с. Кевелiв Рахiвського р-ну Закарпатськоi обл.) – для зведення житла вибирали лише живе, «мудре» дерево [15, с. 114]. З особливою пересторогою ставилися до дерев з природними вадами (з боковим вiдростком на стовбурi: «дерево з свiчкою», «дерево з приростком», «дерево з грангов»; з хворобливим наростом навколо стовбура: «дерево з вовком» тощо) та пошкоджених стихiею (у якi влучив грiм: «громовиця; вивалених бурею: «вивороть», «вiвороть», «вiтровали» та iн.

Тут будет реклама 4
).

Для будiвництва використовували смереки вiком не менше 70–80 рокiв зi щiльними рiчними кiльцями («густе дерево», «густотiла смерека»). За якiснi показники iх ще називали «твердий лiс», «тверде дерево».

Добавить мнение

Ваша оценка книги

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

О книге «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!

Другие книги автора

Если «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Коллектив авторов! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.

Похожие книги