На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Коли стиралися зубцi у фабричних серпах, то ними жали кукурудзу. Лише заможнi селяни косили овес косою iз спецiальним пристосуванням – лучком («вилкою»).
Женцi («жнiльницi») приступали до роботи дуже рано. Першим починав жати господар або господиня. Схопленi долонею i зжатi одним махом серпа стебла («лучка», «жмуток») клали на землю («на полiт»), потiм зв’язували у снопи перевеслом, скрученим iз цих же стебел, i складали у копи, а через два-три днi снопи складали у «кладнi» (45–20 снопiв). Завершували «кладню» снопом, покладеним поверх iнших колоссям донизу, щоб iншi не мокли.
Тут будет реклама 1
Так снопи стояли, поки добре просохнуть. Потiм везли iх додому, складали у критi обороги або на «подену» (пiдвищення з камiння, покрите товстим шаром гiлок i соломи, що служило основою оборога). Обороги зверху накривали соломою.
Складали снопи також у копи («кланi») по 30 снопiв i пiвкопи – 15 снопiв на кiл, забитий у землю. У с. Верхнiй Березiв (Косiвщина) снопи клали без кiлля в полукiпки, навхрест, на закарпатськiй Гуцульщинi – у чотири ряди, а на низ – заломлений колоссям вверх снiп («столец»).
Тут будет реклама 2
Зверху накривали полукiпок (30 снопiв) «шапкою» (снiп колоссям униз). Тут також складали снопи у «попики» (снiп уверх колоссям). На Гуцульщинi було поширене складання снопiв без кiлля у «дiдики» (8—10 снопiв) i «купки» (15 снопiв). Цей спосiб укладання снопiв без кiлля характерний i для iнших районiв Украiни [9, c. 59].
Пiсля завершення жнив жiнки збирали у вереснi врожай овочiв.
Тут будет реклама 3
Картоплю копали («драли») сапами у вереснi всiею сiм'ею. Тут же на сонцi просушували ii i сортували.
Льон i коноплю вибирали жiнки руками («тягли iз землi»), в’язали iх у невеликi горстки i складали в стiжки, щоб швидше просихали i щоб дозрiвало насiння. Тодi молотили або товкли на подвiр’i праниками або довбенками на каменi, рiдше «мiсили» ногами в сiнях [1, арк. 11].
Особливо вiдповiдальною працею на Гуцульщинi була заготiвля в лiтнiй час сiна для худоби на зимовий перiод на «царинках» або на сiножатях бiля хати, полi далеко вiд села i на полонинах, призначених на сiно.
Тут будет реклама 4
Траву косили чоловiки косами. Були два рiзновиди кiсся – лiщинового, рiдше ясеневого («кiся», «кiсе», «кiссе») з однiею ручкою (давнiше) або пiзнiше – з двома. Такi кiсся побутували на Бойкiвщинi, ними користувались сербо-хорвати, болгари, литовцi та iншi прибалтiйськi народи [10, c. 196]. Сягало воно пiд плече косаря i було найменшим в Украiнських Карпатах.
Мнения
О книге «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Коллектив авторов! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
