На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Для садiння картоплi видiляли найбiльш удобренi дiлянки поля, передусiм освоенi землi. На них садили картоплю два-три роки або садили ii пiсля жита чи бобових.
Гуцули садили картоплю, як правило, за лопатою або мотикою, а бойки – за мотикою i плугом. Зорану землю залишали на два-три днi, щоб угрiлася. Лопатою викопували ямки. Ряди робили знизу вверх. У викопану ямку хтось iз дiтей або господиня клали картоплю, яку присипали землею з наступноi ямки. Старшi вiком гуцули розповiдали, що в кiнцi XIX ст. ще дехто з селян вирощував картоплю в хатi у горщиках, на невеликих грядках.
Тут будет реклама 1
Садiнням картоплi завершували веснянi польовi роботи. Із зернобобових культур останнiми висаджували горох i квасолю «пiшу» (стелилася по землi) або «тичну» (вилася по тичцi).
На добре пiдготовлених грядках господиня сiяла мак, петрушку, столовi буряки, крiп тощо, пiсля чого граблями заглиблювала в грунт. Кожна iз цих культур, крiм капусти, яку культивували бiльше iнших, мала свою грядку.
Агрофiзична форма догляду за сiльськогосподарськими культурами передбачала бiлякореневе спушування грунту з одночасним пiдсiканням сапою бур’янiв та прополюванням.
Тут будет реклама 2
Другим етапом догляду за картоплею було ii пiдгортання, яке проводили з обох бокiв рядка.
Просапували також городнi культури i кукурудзу. Посаджену кукурудзу за мотикою просапували один раз, а посiяну – двiчi. Перший раз прорiджували («ретезували»), другий – спушували. У с. Бiлi Ослави Надвiрнянського р-ну за другим разом «пiдгрiбали» землю навколо стебла, добиваючись цим змiцнення опiрностi його вiтрам i збiльшення площi прийому пiдживлення.
Тут будет реклама 3
Прополювали всi стеблоростучi, городнi i навiть просапнi культури. Городину i льон пололи двiчi, стручковi i коноплi – один раз. Із дiлянок колоскових виривали тiльки бур’яни. Це була винятково жiноча робота.
Поля i городи, якi прилягали до лiсу, охороняли вiд диких звiрiв, кабанiв, ведмедiв, городину – вiд домашньоi птицi. Проти птахiв встановлювали на городi пугала («опуди») – хрест iз патикiв, на який надiвали подертий одяг [8, с.
Тут будет реклама 4
166–167].
Збирання врожаю було однiею з найважливiших хлiборобських праць. Селяни уважно стежили за спiлiстю зерна. Збiр зернових тут, як i на рештi територii Украiнських Карпат, проводили в серпнi i вiдповiдно до iх дозрiвання. Першим жали озиме жито, останнiми – яре жито i овес.
Серпи були спочатку ковальськi, а пiзнiше – фабричнi, з зубцями («назубленi»). Серпи ковальськоi роботи – гладкi, iх клепали на бабцi, як коси.
Мнения
О книге «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Коллектив авторов! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
