На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Етнографічні групи українців Карпат. Лемки

Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
🔍 Загляните за кулисы "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр їхньої матеріальної традиційної культури – народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін.
Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й перебувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях.
Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави.
Видання розраховане на наукових гуманітаріїв, а також усіх тих, хто цікавиться культурним багатством українського народу.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
📚 Читайте "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Етнографічні групи українців Карпат. Лемки", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
У дiлянцi приголосних для лемкiвських говiрок характернi такi особливостi, як наявнiсть у бiльшостi з них, зокрема на пiвночi i заходi, на мiсцi приголосного л звука е: говова = голова, пвух = плуг, свово = слово, свава = слава; тверда вимова приголосних у кiнцi слова, як-от: отец, тест (тесть), учар (вiвчар), гус (гусь), шiст (шiсть); перехiд приголосного д в дж у словах на кiнцi давнього жд, як от: меджа, одеджа, чуджий; мяка вимова в схiднолемкiвських говорах приголосного ч, як качька, чюти, чьорний.
Для морфологii лемкiвських говорiв характернi рiзнi локалiзми, що надають iм специфiчного вiдтiнку i контрастного вiдхилення вiд лiтературноi норми.
Характерною локальною рисою лемкiвських говорiв е властивiсть iменникiв жiночого роду приймати закiнчення чоловiчого роду шляхом скорочення фiнального – е, – о, -ю в однинi, особливо в кличнiй формi, як от: газдин = газдине, Матрон = Матроно, мамусь = мамусю, Марусь = Марусю.
Як важливу рису в граматичнiй будовi лемкiвських говорiв треба вiдзначити збереження давнього закiнчення – оее в iменниках називного вiдмiнка множини, що походить вiд давнiх основ на – и iменникiв: панове = пани, братове = брати, сусiдове = сусiди.
Характерними для лемкiвських говорiв е такi займенниковi форми: на ны – на нього, на нi – на них, за ны – за нього, за нi – за них, редуплiкованi (тобто подвоенi) форми вказiвних займенникiв тота – та, тото – то.
Серед неозначених займенникiв варто назвати дiалектнi форми: ктосi – хтось, штосi – щось, дакто – дехто, дашто – дещо, нич – нiчого тощо.
Прикметники i займенники прикметникового типу в лемкiвських говорах у називному вiдмiнку множини усiх трьох родiв закiнчуються на – ы: сухы – сухi, бiлы – бiлi, злы – злий, добры – добрi, чысты – чистi.










