Божественна комедія

127 «Ой леле, вчителю мiй, що я бачу!

Ти шлях цей знаеш, сам зi мною йди, —

Промовив я, – вони ж несуть невдачу.

130 Коли ти обережний, як завжди,

То чом не бачиш, зле вони клопочуть

І поглядами зичуть нам бiди?»

133 А вiн: «Не бiйся, хай собi скрегочуть, —

Це проти тих, засуджених навiк,

Що iз смоли тут виринати хочуть».

136 І вирушили всi на лiвий бiк,

Але з них кожен перед Бородою

Помiж зубами висунув язик,

139 А той iм з заду прогримiв трубою.

ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА

1 Я бачив вершникiв, якi до бою

Ладналися з пихою в рiвний стрiй,

Але назад тiкали iз ганьбою;

4 Я бачив, ворог нищив навiсний

Вас, аретинцi; бачив я колони

Солдатiв; бачив рицарський двобiй

7 Пiд барабан, сурму, а чи пiд дзвони,

А чи на знак з високих башт фортець,

Мiсцевий або видний крiзь кордони, —

10 Але нiде не бачив я, щоб грець

Обрав на свiй сигнал просту волинку

Для всiх – чи пiший то, чи верхiвець.

13 Ми iз чортами вийшли на стежинку

(Ну ж i компанiя!), та зриш людей

Побожних в церквi, а п’яниць – у шинку.

16 Мiй зiр цiкавився смолою, де

Хотiв я бачить всi куточки схову

І всiх, хто шляхом вiчних мук iде.

19 Немов дельфiн, що хвилю вздрiв, готову

Судно нещасне в вирах потопить,

Вистрибуе з-пiд водного покрову, —

22 Так, прагнучи нестерпнiсть мук зменшить,

Якийсь iз грiшникiв червону спину

Являв очам на блискавичну мить.

25 І наче жаби пiд жарку годину,

Лишаючи все тiло в глибинi,

Самi лиш писки висувають з плину, —

28 Так скрiзь чинили грiшники сумнi,

Але, щоб не зiткнутись з Бородою,

Ховались у киплячiй гущинi.

31 Я бачив – серце й досi рве журбою, —

Як забаривсь один i не пiрнув

(Бува, лишиться й жаба над водою),

34 А тут Старий Кусака саме був —

Вчепився в кудли, злiпленi страшенно,

І, як ту видру, сильно смиконув.

37 Їх iмена узнав я достеменно,

Бо чув безперестанно кличi iх,

Коли вони звертались поiменно.

40 «Гей, Неотесо, пазурiв кривих

Дай гостроту йому покуштувати!» —

Почулись голоси кiлькох iз них.

43 І я: «Учителю, кортить спитати,

Хто iз смоли киплячоi там звiвсь,

Як причепивсь до нього чорт рогатий?»

46 Мiй вождь звернувся: «Звiдки ти з’явивсь,

Коли?» – І дав той вiдповiдь нам скору:

«В Наваррськiм королiвствi я родивсь,

49 І мати вiддала служить до двору.

А батько мiй був майстром темних справ,

Згубив себе й майна велику гору.