Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо

Пiсля захоплення нашого корабля вiн залишив собi наш баркас i тепер наказав своему корабельному теслi, теж невiльниковi-англiйцю, побудувати на цьому баркасi в середнiй його частинi невелику рубку чи каюту, як на баржi, позаду якоi залишити мiсце для однiеi людини, яка кермуватиме й управлятиме гротом, а попереду – для двох, щоб крiпити i прибирати iншi вiтрила, клiвер яких був над дахом каюти. Вона була низенька й дуже затишна, настiльки простора, що в нiй було можна спати втрьох i помiстити стiл i шафки для провiзii, в яких мiй хазяiн тримав для себе хлiб, рис, каву i пляшки з тими напоями, якi мав намiр розпивати в дорозi.

Ми часто ходили по рибу на цьому баркасi, й оскiльки я був найбiльш вправним рибалкою, то хазяiн нiколи не виiжджав без мене. Одного разу вiн зiбрався в дорогу (по рибу чи просто покататися – вже не можу сказати) з двома-трьома важливими маврами, заготувавши для цiеi поiздки провiзii бiльше нiж зазвичай i ще звечора вiдiславши ii на баркас. Крiм того, вiн наказав менi взяти у нього на суднi три рушницi з необхiдною кiлькiстю пороху й зарядiв, оскiльки, крiм лову риби, iм хотiлося ще й полювати.

Я зробив усе, як вiн велiв, i наступного дня зранку чекав на баркасi, чисто вимитому й абсолютно готовому до прийому гостей, з пiднятими вимпелами та прапором. Однак, хазяiн прийшов сам i сказав, що його гостi вiдклали поiздку через якусь справу, яка несподiвано пiдвернулася. Потiм вiн наказав нам трьом – менi, хлопчиковi й мавру – йти, як завжди, на прибережжя по рибу, оскiльки його друзi будуть у нього вечеряти, i тому, щойно ми наловимо риби, я маю принести ii до нього додому.

Я послухався.

І тут у мене знову промайнула давня думка про звiльнення. Тепер у моему розпорядженнi було маленьке судно, i, щойно господар пiшов, я почав готуватися – але не для рибного лову, а в далеку дорогу, хоча не тiльки не знав, але навiть i не думав про те, куди попрямую: будь-яка дорога була для мене хорошою, аби втекти з неволi.

Першим моiм хитруванням було вселити мавру, що нам необхiдно запастися iжею, оскiльки ми не вправi розраховувати на частування з хазяйського столу.

Вiн вiдповiв, що це правда, i притягнув на баркас великий кошик iз сухарями i три глечики прiсноi води. Я знав, де стоiть у хазяiна ящик з винами (захопленими, як це показували ярлички на пляшках, з якогось англiйського корабля), i, поки мавр був на березi, я переправив iх на баркас i поставив у шафку, нiби вони були ще ранiше приготовленi для господаря.