Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)

В Радянському Союзi «неправильне» трактування iсторii могло бути витлумачене як антирадянська агiтацiя i пропаганда: випадки засудження за кримiнальними статтями тих, хто не дотримувався офiцiйноi версii минулого, вiдомi з iсторii дисидентського руху в Украiнськiй РСР у 1960—1970-тi роки.

У сучаснiй Украiнi одним iз центральних аргументiв на користь запровадження адмiнiстративноi чи кримiнальноi вiдповiдальностi за «заперечення Голодомору» е посилання на «европейський досвiд»: зазвичай такi посилання мають декларативний характер, бо в жодному обгрунтуваннi не мiстилося аналiзу цього досвiду.

Кримiналiзацiя заперечення Голокосту i геноциду вже мае власну iсторiю – як полiтичну, так i наукову. Заперечення Голокосту (як такого) е незаконним в 13 краiнах Європи, найжорсткiшi закони проти заперечення Голокосту в краiнах, де знищення евреiв вiдбувалося пiд час Другоi свiтовоi вiйни пiд орудою держави (Нiмеччина, Австрiя, Румунiя).

Парламенти Нiдерландiв та Італii у 2006—2007 роках розглядали питання про кримiналiзацiю заперечення Голокосту, однак не схвалили вiдповiдних рiшень. В Іспанii Конституцiйний суд визнав кримiнальне переслiдування за заперечення Голокосту антиконституцiйним.

У Францii було кримiналiзовано заперечення не лише Голокосту, але й геноциду вiрмен у 1915 р. Дебати щодо кримiналiзацii заперечення геноциду вiрмен тривали понад двадцять рокiв i не вщухають i далi.

У лютому 2007 р. представники Нiмеччини виступили з iнiцiативою ухвалення Європарламентом закону, згiдно з яким «кожна держава (Євросоюзу. – Г. К.) вживатиме заходiв, якi забезпечать покарання навмисного поводження такого типу: «публiчне виправдання, заперечення чи вульгарна баналiзацiя злочинiв геноциду, злочинiв проти людства та вiйськових злочинiв» – хоча в поясненнях i йдеться про покарання таких дiй, лише якщо вони призводять до порушення громадського порядку, мiстять загрозу чи образу, – ця пропозицiя викликала тривогу щодо можливого довiльного трактування цих ознак.

19 квiтня 2007 року Європарламент таки ухвалив проект закону, який мав запровадити кримiнальну вiдповiдальнiсть (позбавлення волi строком до трьох рокiв) за зумиснi дii, що заохочують до насилля чи ненавистi на пiдставi раси, кольору шкiри, релiгii, походження, нацiональностi чи етнiчних ознак.