Світова гібридна війна: український фронт

Тому прихiд до влади популiстських антиевропейських сил у Грецii, антидемократичнi конституцiйнi змiни в Угорщинi чи нацiоналiстичний поворот у полiтичному дискурсi Польщi слiд вважати не окремими полiтичними iнцидентами, а свiдченням глибокоi кризи лiберальних iдеалiв i демократичних практик у сучаснiй Європi.

Тим часом i в США традицiйний полiтичний порядок денний зазнав суттевих змiн. Ідеологiчна та полiтична суперечка мiж демократами i республiканцями, що оберталася навколо пошуку шляхiв утвердження iдеалiв свободи та справедливостi в Америцi та за ii межами, значною мiрою поступилася мiсцем боротьбi за прiоритетнiсть iнтересiв соцiальних, расових, гендерних груп.

До певноi мiри зберiгаеться у фокусi полiтичних дискусiй питання американського домiнування у свiтi, але воно дедалi бiльше наповнюеться суто прагматичним змiстом. Американцiв цiкавлять передусiм добробут i безпека у власному домi, а демократичнi цiнностi чимдалi втрачають свою мотивуючу роль для поведiнки як виборцiв, так i самих полiтикiв.

На цьому тлi зростае недовiра мiж масою i полiтичним iстеблiшментом, який уособлюе чинну демократичну модель урядування.

Критика цiеi моделi як прихованоi форми панування корпоратизованоi i цинiчноi меншостi стала, починаючи з 80-х рокiв минулого столiття, одним iз провiдних трендiв американського навколо-полiтичного дискурсу. Вона мае своiх визнаних авторитетiв (Н. Хомскi), культовi тексти («Імперiя» М. Хардта i А. Негрi), реалiзовуеться в рiзноманiтних альтернативних рухах та об’еднаннях («Рух чаювання», «Захопи Волл-Стрiт») та час вiд часу виходить на поверхню полiтичного життя пiд час виборчих кампанiй.

Саме ця криза демократii в ii базових осередках (США та Європейський Союз) вiдрiзняе нинiшнiй скептицизм стосовно перспектив поширення лiберальноi моделi вiд того, що поширився у захiднiй суспiльно-полiтичнiй думцi у другiй половинi 60-х – першiй половинi 70-х рокiв ХХ ст. Тодi в перiод вiдкату «другоi хвилi» демократизацii (С.

Гантiнгтон) новi демократii Латинськоi Америки, Азii та Африки переважно повернули в бiк авторитаризму i вiйськових диктатур. Однак захiдний свiт зберiгав свое моральне та iнтелектуальне лiдерство, незважаючи на масштабну кризу культурних i полiтичних iнститутiв кiнця 1960-х рокiв.

Сьогоднi ситуацiя змiнилася. Демократiя, iдеали свободи не мають своiх пасiонарних i креативних провiдникiв нi на Заходi, нi на нових плацдармах демократичних перетворень.