Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників

– Йди, лише швидко, бо чаш шпати.

Приходить вiн до лошака, а той каже:

– Скрипка в баби пiд головою. Коли почуеш, що перший сон зламав стару, тихенько всувай руку й з-пiд подушки витягай скрипку. Але неси ii в однiй руцi, а смичок у другiй, аби не доторкнутись, бо тодi скрипка заграе, баба прокинеться й перетворить тебе у звiра.

Лiг вiн, чекае, чекае, аж чуе – баба захропла. Тихенько запхав руку пiд подушку, добув скрипку. Тодi ii в одну руку, а в другу смичок i тихенько вийшов.

Але зболiла рука, хотiв перейняти скрипку й смичок з руки в руку, смичок доторкнувся до струн, i скрипка заграла. Тоi ж митi прокинулася баба, сiла на вiник i погналася за Вилупком. Доганяе вона iх, намагаеться схопити за вуздечку, а кiнь вiдхилив голову. Баба схопилася за повiсмо, а воно в руках залишилося. Так баба хапалася не раз, i поки доiхали до моря, цiлого коня обскубла. А на море Вилупок кинув сувiй полотна, виiхав на мiст, кинув голку, баба за ним – i втопилася.

Приiхав Вилупок iз чарiвною скрипкою до пана, а брати, як побачили це, то ще бiльша злiсть взяла iх.

– Бачите, пане, який наш брат дивний, – кажуть. – Вiн ще хвалився, нiби знае таку царiвну, що красуня над усiма красунями й мудра над усiма мудрими.

Пан як почув про таке, то й вiдпочити Вилупковi не дав.

– Ти хвалився, – каже, – нiби знаеш найкрасивiшу й наймудрiшу царiвну. Або ти менi ii здобудеш, або загинеш.

Пiшов хлопець до лошака сумний-пресумний.

– Чого сумуеш? – питае лошак.

– Як менi не сумувати, коли брати набрехали пановi, що я можу привезти ту царiвну, що найкраща й наймудрiша на свiтi.

– Це вже бiда, – каже лошак. – Але якось буде. Іди скажи пановi, хай дае торбу грошей.

Дав пан торбу грошей, i вибрався Вилупок у путь. Їде вiн, iде, доiхав до крамницi, що коло моря, а лошак каже:

– Іди й купи столик, два крiсла, люстро, капелюх пiвбiлий-пiвчорний, сукню пiврожеву-пiвжовту i великi чоботи – щоб один був синiй, а другий червоний.

Купив усе хлопець, що лошак сказав, i поiхав, куди понiс лошак, – до староi порохнявоi верби з величезним дуплом.

– Постав столика, на столик люстро, бiля стола два крiсла, сукню повiсь на одне крiсло, чоботи положи на друге.

Пiдготував усе Вилупок, а лошак порадив йому, що далi робити, й пiшов пастися.

Залiз Вилупок у дупло. Бачить – русалки купаються.