На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — ---. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів

🔍 Загляните за кулисы "Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Сборник) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Відкривши цю книжку, ви потрапите у Мертве царство, познайомитеся з його жахливими мешканцями, побуваєте в гостях у мерця, дізнаєтеся про царя, що був під землею, про царівну-опирицю, про привида і перевертня, про життя і смерть і ще багато страшних історій, від яких захоплює подих.
📚 Читайте "Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Мертве царство: Казки про мерців, упирів, привидів", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Приходить увечерi, дивиться – скриня стоiть:
– Дядьку, що це у вас за скриня?
– Та це брат привiз, оддав на сохран, бо до нього суддi наiхали худобу описувать. Тiльки нiч перестоiть, а завтра вранцi прийде брат та й вiзьме.
– Бреше вiн.
Повечеряли й полягали спати.
Як заснули дядько з дядиною, вiн устав потихесеньку, узяв макогiн, одiмкнув скриню, пiдняв вiко, коли баба… Вiн ii як ошелешить макогоном!.. І не кавкнула… Взяв вареник з макiтри, встромив iй у рот, буцiмто подавилась. Замкнув скриню та й лiг.
Коли це вранцi iде багатий брат iз наймитами.
– А що, брате, цiла скриня?
– Цiла.
– Ну, спасибi тобi, дай Бог здоров'я. А берiть, хлопцi, ставте на вiз.
Поставили i повезли. Багач йде ззаду та й питаеться:
– Мамо, чули, де вони беруть грошi?
Не озиваеться.
– Мабуть, заснула.
Привезли скриню додому, поставили в хатi, одiмкнули, як глянув багач, та аж рота роззявив:
– Умерла?! Дивись, жiнко, ще й вареник у ротi. Мабуть, удавилась… Подивись, вареник у ротi.
Прийшов до попа:
– Здоровi були, батюшко.
– Здоров, здоров.
– Ідiть ховать – мати вмерла.
– Та невже? Як це так? Я ж ii вчора бачив, мов здорова ж була.
– Так вона, батюшко, й сьогоднi здорова була, та iла вареники, та за iжею вмерла; iще й вареник у ротi оставсь.
– Так, може, вона вдавилась?
– Та, може ж, i вдавилась. Бог же ii зна.
– Ну так я прийду i поховаю.
Прийшли i поховали тещу.
Вночi парубок встав, пiшов на гробовище, одрив тешу, вийняв з труни, узяв на оберемок, понiс до багатого в двiр. Вiдчинив комору, а в тiй коморi в засiках пшеницi так що, мабуть, пудiв з двiстi, така, як золото. Вiн взяв ту пшеницю, розкрив, розсипав, розкидав по всiй коморi; тещу посадив у засiк, дав iй лопату в руки, а сам замкнув комору та й пiшов. Прийшов додому, лiг спати, буцiм нiчого не знае. Коли це вранцi чуе – гвалт по селу. Питаеться дядька:
– Що там таке?
– Та там чудасiя: багачева теща вночi встала, та прийшла до нього в комору, та й досi сидить у засiцi.
– А ходiм, дядьку, подивимось.
Приходять до багачевого двора, аж у нього повен двiр народу, i протовпиться трудно. Багач аж чуб на собi рве – гука до наймита:
– Бiжи, Каленику, до батюшки, хай iде, що хоче, те й робить! Оце послав Господь напасть. Бач, що воно значить, як не своею смертю вмре.
Побiг Каленик до попа:
– Здрастуйте, батюшко.











