На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
📚 Читайте "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тут уперше визнали його царевичем; тут вiн закохався в Марину Мнiшек; тут вiн уклав вiдомий контракт з ii батьком, тут вона названа його нареченою i звiдси поiхала в Москву; тут в iм'я Дмитрiя зiбралися польськi полки i звiдси вони рушили захоплювати для Самозванця Московський престол. Самбiр ще вiдомий в iсторii поразкою пiд його стiнами: шведiв (1656), трансiльванцiв (1657) i турок (1672), нарештi ще тим, що жиди, якi ранiше, як i тепер, тримали в Польщi усю торгiвлю в своiх руках, були позбавленi до 1732 р.
Ми прожили в Самборi недовго, але весело, i я упевнений, що самбiрчани довго з любов'ю згадуватимуть нас за пожвавлення iхнього мiста, за рiзноманiтнiсть, яку внесли ми в iхне тихе життя. Так, щовечора ми iмпровiзували велике гуляння на мiськiй площi, де незалежно вiд музики, яка лунала, щовечора влаштовували «зорю з церемонiею».
Нашi гарнi стосунки з самбiрчанами спонукали iх дати бал в нашу честь.
У один з останнiх днiв нашого перебування в Самборi ми були свiдками, i деяким чином, навiть учасниками, католицькоi, церковноi, народноi урочистостi – свято Божого тiла.
В цей день на чотирьох кутах головноi площi влаштували вiвтарi, прикрасивши iх квiтами, iконами, зеленню, барвистими тканинами, корогвами, статуями святих i картинами духовного змiсту. Пiсля лiтургii з католицького собору потягнулася процесiя. Попереду йшли довгою низкою дiти, попарно, пiдiбранi за зростом, найменшi попереду; за ними потягнулися пiвчi й iншi служителi усiх мiських церков, далi в блискучому одязi усi священики мiста i його околиць, вони несли парчевий балдахiн, прикрашений золотими шнурами, китицями, позументами i страусиним пiр'ям, – пiд яким йшов старий ксьондз зi святими дарами.










