На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
📚 Читайте "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Моя стара газдиня нераз, показуючи на старi книжки, зложенi в парохiяльнiм костелi в Дрогобичи, казала менi: «Дивiть, кiлько там грубих книжок! Всi вони вiд чорнокнижникiв. Що таму них написано, Господи! Кобихоч сотну часть знати з того! Та що ж?… Нинi нiхто iх не перечитае!»
Чорнокнижники мали якусь зв'язь зi злими духами i чортами; вiд них мали вони свою силу i маеток, а iхнi княгинi свою красу i уроду. В Летинi, в повiтi Дрогобицькiм, чув я вiд одноi староi баби ось яке оповiдане.
«Буде тому зо двадцять лiт назад, як вибралася раз в недiлю рано моя посестра Маруся – вона давно умерла – до лiсу на гриби.
В нинiшних часах в найбiльших лiсах i вертепах не можна вже знайти замкiв та палат чорнокнижникiв; всi вони зо своею силою, мудротою, зо своiми скарбами, достатками та красою провалилися пiд землю. Але простий люд вiруе свято, що ще й нинi можна би чоловiковi дiстатися до тих запалих, заклятих палат, можна побачити тих чорнокнижникiв, сплячих у своiх кiмнатах або шкляних домовинах. Пiд кiнець свiта виринуть вони знов з-пiд землi зо своею силою, зо своiми багатствами та запанують на землi.
Дорогоцiнною спадщиною по чорнокнижниках для ворожбитiв, знахарiв та знахарок суть iхнi книги та письма. З тих книг можна довiдатися всего: в них суть записанi рiзнi зела та лiки на найтяжчi слабости, в них е написано i про долю людини, у них суть поданi ради i способи, як можна дiйти до маетку та багатства.
В повiтi жовкiвскiм знав я одного знахаря, про котрого говорили люде, що мае книжку вiд чорнокнижника. З тоi книжки вичитував вiн про усi зела та лiки. Щовесни, скоро тiлько розцвився лiс, iшов вiн до лiсу збирати зiле; одно сушив на сонци, друге мочив у горiвцi, а все тото бережно переховував у своiй коморi, цiлiсенький Божий рiк iшли до него люде Бог зна звiдки просити старого о пораду то на вроки, то на лупане голови, то на iншi хороби.










