По цей бік Потойбіччя: запрошення до майбутньої філософії спільності

Всi цi ознаки надихають шанувальникiв, гарячих прихильникiв й активних пропагандистiв толерантностi якнайширше, якнайенергiйнiше й якнайспритнiше запроваджувати ii в усi сфери суспiльного життя: вiд сiмейно-шлюбноi – через легалiзацiю одностаттевих шлюбiв, й – до введення курсу «Толерантнiсть» в навчальнi програми загальноосвiтнiх шкiл.

Але, як вiдомо, не все те – поживний горiх, що мае запах гiркого мигдалю: це може бути також i цiанистий калiй, який аж нiяк не стае кориснiшим для людини, якщо його вкласти в золотий коштовний медальйон роботи, припустимо, Фаберже.

Термiн толерантнiсть як означення певного суспiльного явища був вперше застосований на початку XIX-го ст. у Францii для найменування легалiзованих державою домiв розпусти – «maison de tolеrance» (дiм терпимостi, iншi назви: бордель; бардак; блудилiще) – мiсць для органiзованого власниками таких домiв заняття проституцiею. Ця легалiзацiя означала, що держава готова терпiти проституцiю, поставивши ii пiд свiй контроль (податковий, iншi фiскальнi, а також – медичний) та пiд жандармсько-полiцейський нагляд.

Якщо терпеливiсть насправдi е виразом i проявом як стiйкостi в подоланнi небезпек, труднощiв, негараздiв, незручностей, неприемностей, так i вибачливостi по вiдношенню до малих, старих (згадаемо народну приказку: «старий – що малий»), i милостивостi до хворих, травмованих, слабких i немiчних, стаючи в такий спосiб необхiдним атрибутом професiйноi придатностi для справжнього вченого, хлiбороба, шахтаря, металурга, лiкаря, вчителя, космонавта, вiйськовослужбовця, кримiналiста, митця, спортсмена, тренера (продовження цього перелiку – на Ваш власний розсуд), водночас вона ж е й визначальним критерiем наявностi чи вiдсутностi безвiдносних до певноi професii якостей: мужностi й великодушностi, то толерантнiсть як терпимiсть е суттевовiдмiнним вiдтерпеливостi.

Ідея терпимiсть (толерантнiсть) сьогоднi активно насаджуеться i пропагуеться в якостi як терплячостi одних до будь-яких витiвок iнших.

З боку тих, хто вимагае терплячого ставлення до себе, толерантнiсть означае латентне (вiд лат. latentis – прихований) прагнення набути певних преференцiй (вiд лат. praefero – волiю, бажаю кращого), пiльг i привiлей (лат. privilegium, вiд privus – особливий i lex – закон) в боротьбi за «мiсце пiд сонцем»: у знак визнання iхньоi непересiчноi особливостi.