Санаторійна зона

Обличчя нагадуе серпанкову фату – пiд вiнець. Вона працюе в мiсцевiм пролет —

– культi, в театральнiй

студii, де керують (в пролеткультi) один бувший половий тульського трактиру, один бувший-небувший швейцар (вiдкiля – в анкетi не записано) i вiсiм чи дев’ять iнтелiгентiв. Інтелiгенти щиро вiддаються працi, деякi навiть члени капебеу.

…Але Льоля надзвичайно наелектризована: як вона поставить пародiю на «Лiлюлi»?

…І ще сказати: напередоднi Нового року над городом паслись зорянi отари, а мiсяць, може, був, а може, i не був, бо кожному багато справ i кожний кудись спiшив.

…– Здаеться, не був: були зорянi отари й майже весняна теплiнь.

От.

…Вечiр. О дванадцятiй ночi буде Новий рiк. Це веселечнiсть. Це всi знають. Бо тодi ж згадують молодiсть, коли хочеться рости вперед, мов дерево, мов рослина, щоб потiм умерти, але про останне не знати – про смерть. Так. Люди завше хочуть жити – i це велика правда, яка на землi, без якоi буде порожнеча.

…А трамвай теж дзвенить, а коли на поворотах – тоскуе, бо рипить i вие. До цього звикли, цiеi жури не знають. Митець знае… – Маруся улетiла.

І знову до товариша Огре пiдходить горбун. І знову у вiкно ллеться блакить.

…– Ти будеш на пародii?

– Буду, Альошо.

Так що пародiю на «Лiлюлi» будуть ставити пiд Новий рiк, сьогоднi, в пролеткультi.

…Товариш Огре – в капебеу, в експедицii, в редвидавi i ще десь. Любить бiльш за все вiддiл хронiки. Колись був членом капебеу, але потiм механiчно вийшов. Каже: фiлософськi непорозумiння з капебеу. Товариша Огре можна побачити всюди й нiде. – Льоля в партii не була.

…Льоля?

– Ну да, жiнка товариша Огре.

…Вечiр.

З площi Рози Люксембург трамвай до Тайгайського мосту. Побувати треба дома, щоб потiм до пiвночi збирати хронiку в новорiчний випуск.

Приiхав давно.

Дома Льоля й горбун Альоша (горбун швагер, брат Льолин). Горбун i зараз переписуе героiчнi п’еси для Льолi – для пролеткульту, для iнших клубiв, де працюе тендiтна Льоля.

Горбун каже:

– Ізмайле, подивись у вiкно.

Товариш Огре пiдiйшов i подивився у вiкно… (Горбун – некрасивий карлик, евнух, без рослини й пом’ятий, але його очi нагадують Голгофу, коли йшов легендарний Христос на Голгофу).