Записки в узголів’ї

Особливо сумно це в день зустрiчi весни.

Також сумно, коли до листа, який прислали з провiнцii, не доклали якогось гостинця. Якщо отримуеш листа зi столицi, то можна хоча б дiзнатися, що вiдбуваеться в краiнi.

Також прикро, коли на лист, який ти писала з таким старанням, чекаеш вiдповiдi i думаеш, що вже сьогоднi вiдповiдь ну точно прийде, але посильний все нiяк не приходить, а коли вiн нарештi прийшов, то бачиш, що в руках у нього твiй же лист, але в жахливому станi: кiнцi листа пом’ятi, папiр потертий, а риска, яку ставиш, щоб його нiхто не вiдкрив, – взагалi стерта.

Сумно також, коли чекаеш на когось, навiть посилаеш за ним екiпаж, а його все немае й немае, потiм, нарештi, чуеш стук колiс, вибiгаеш на вулицю, а в повозцi нiкого, мовляв: «Не було нiкого вдома. Сказали, що вони кудись поiхали», – та вiдводять бика в стiйло.

Або ж таке: зять, якого прийняли до сiм’i, раптом перестае навiдуватися до своеi дружини.

Або ж прикро, коли годувальниця дитини каже, що вiдiйде на деякий час, а сама потiм не повертаеться до ночi. Як же хочеться, щоб вона швидше прийшла!

А як же сильно чекае чоловiк свою кохану.

А як сумно дiвчинi, коли вона чекае коханого всю нiч, потiм пiд ранок вона чуе, як ii кличуть, але прийшов не той, на кого вона так довго чекала.

Бувае ще й таке, коли цiлитель обiцяе вигнати злого духа, з усiх сил вiн робить вигляд, що дiйсно намагаеться це зробити, верещить, як цикада, але зовсiм не видно, щоб вiдбувалися якiсь змiни. Уся родина в зборi, i всi починають сумнiватися, що це допоможе. Цiлитель уже двi години щось робить, уже й сил у нього немае, а потiм раптом каже хворому: «Вставай, сьогоднi захисник з небес не прийшов», – та й забирае чотки. «А-а, все марно!» – каже вiн, куйовдить свое волосся, перебирае його з потилицi на лоба та й лягае трохи вiдпочити.

Людина, яка цього року знову не отримала звання у днi, коли призначаються правителi. Усi думають, що цього разу чоловiк обов’язково отримае посаду, його приiхали пiдтримати люди, якi прислуговували йому. Лише й видно, як приiжджають екiпажi. Кожний хоче супроводжувати свого хазяiна, коли вiн пiде до храму, отримавши посаду. Всi iдять, п’ють.