Львiвська гастроль Джимі Хендрікса

Незрозумiло яким чином, але мiж Оксаною та продавщицею виникла черга iз двох бабусь. Не встигла Оксана здивуватись, як у потилицю iй почав дихати наступний покупець.

– Оцю, будь ласка! – показала пальцем i поглядом Оксана продавщицi на вибрану рибку, коли настала ii черга отоварюватись.

– Сiмсот грамiв, берете?! – запитала продавщиця в бiлому фартусi, об який, схоже, вже кiлька разiв сьогоднi витирала своi трудовi руки.

– Авжеж, – Оксана кивнула. – І ще оцих, штучки три-чотири, – показала вона на маленьких, завдовжки з долоню, солоних мойвочок.

Заплативши, збиралася вже йти до виходу, як перед нею раптом виник худий чоловiк у коричневому пiджаку поверх синього светра з комiром пiд горло, в синiх штанях i з синюватим обличчям людини, що професiйно п'е.

«Зараз проситиме грошi!» – подумки i вже заздалегiдь незадоволено сказала Оксана собi, налаштовуючись на захисну грубiсть.

– Ой, вибачте! Ви мене впiзнаете? – чоловiк розтягнув на худорлявому обличчi привiтну усмiшку.

– Я? Вас? – Оксана дивилася на нього й думала, що чоловiкiв iз такими рисами обличчя можна знайти в будь-якiй пивницi.

– Вас же це… Вас Оксаною звуть! – додав вiн.

Оксана починала нервуватися. Вона заглянула за спину цього причепи, туди, де мала стояти i чекати свою хазяйку «Чебурашка». Тим паче, що хазяйка обiцяла iй повернутися через п'ять хвилин!

– Ви, напевно, помиляетеся! – мовила Оксана миролюбно, але твердо, й усе ii тiло приготувалося до рiшучого кроку вперед.

– Ми ж iз вами разом пили! Ви мене за горiлкою посилали! Що, не пам'ятаете? – Чоловiк пiднiс обидвi долонi в якомусь прохальному жестi.

Оксана замiсть того, щоб зробити крок уперед, зробила крок назад. Обличчя виявляло невдоволену спантеличенiсть.

– Ви що, думаете, я з усiма пiдряд горiлку п'ю!? – обурилася досить голосно вона, i тут же закрутили головами у пошуках близького скандалу iншi вiдвiдувачi гастроному.

– У Тараса! Ну, пам'ятаете, день народження в нього був… зовсiм нещодавно! Навiть я пам'ятаю! – Чоловiк опустив руки i перелякано озирнувся на всi боки, явно вiдчуваючи дискомфорт вiд спрямованих на нього поглядiв стороннiх.

Вони вийшли на вулицю. Оксана почувалася незручно. Тепер вона вже згадала цього сусiда Тарасового, який приходив скандалити, а потрапив на день народження. Захотiлося перед ним вибачитись i вiдразу пiти, точнiше – поiхати.