На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Осінні узори» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Осінні узори" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Осінні узори" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
📚 Читайте "Осінні узори" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Осінні узори", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Я буджу дружину, щоб переконатись, що вона е…
А мисливство – само собою – покинув назавжди.
1963
Тополина заметiль
Моiй дружинi
Над моею весною звiялась тополина заметiль. Мiнiатюрнi парашутики несуть стиглi зеренця у лiтнi безвiстi. Сiдають на карнизи, на квiтники, на голови людям. А деякi i в родючу землю кануть.
Надi мною шелестить стиглозеленим листям моя тополька.
Посадилась вона без мене, та я пiдливав ii березневими сльозами мого дитинства, зiгрiвав квiтневим теплом ранньоi юностi, живив травневим щастям мого кохання.
Тут будет реклама 1
І виросла вона…
Поруч зi мною пiд тополькою сидиш i ти. Напровеснi, коли наше деревце лише брунилось, несмiливо кучерявилось першими листочками, ми мрiяли про нинiшню тополину заметiль.
А нинi якось дивно.
І тривожно. Летить пушок, а ми не знаемо, чи зiйдуть зеренця.
Та зiйдуть вони чи не зiйдуть, а наших голiв чiпляються, i здути iх ми вже не в силi.
Нам не сумно. Тiльки трохи тривожно перед лiтом.
Тут будет реклама 2
І тому ми хочемо повернутися до пори весняноi бростi й спитати себе самих, чи радiемо ми тополиною стиглiстю?
Тiльки нинi.
Бо завтра вже буде лiто. Буде й спека, i живодайнi дощi. І грози, i град. Все буде. І ми йдемо у лiто, хочемо йти.
А нинi я дякую тобi, мiй друже, за те, що не боронила менi шукати серед моiх весен рос для нашоi топольки, що пiдливала ii своею вiрою, коли суховiяли сквари, i радiла разом зi мною весняними зливами.
Шумить надi мною стиглозеленим листям моя тополина.
Тут будет реклама 3
Чей не красуеться вона серед безконечного ряду своiх подруг. Скромно шелестить i дивиться кроною в небо. Рости ще iй та рости треба.
Летять на парашутиках зернини в лiтнi безвiстi. Чи достигли вони, чи, зав’ялi, зiрвались? Яка з них зiйде i стане деревцем?
Над моiм свiтом догулюе тополина заметiль – знамення лiта.
1963
Весiльна
Дiд Плятко не мiг знати, чи вже стемнiло, – в його очах навiчно сiла глупа нiч, – але на перестиглi трави впала щедра волога, i замовк уiдливий перепел, з низовин потягло джерельною прохолодою – знав дiд Плятко, що вже повечорiло, тож наслуховував: повиннi прийти косарi на нiч, учора новий лiсничий толоку скликав.
Тут будет реклама 4
І вже тупають десь там, в долинi, де журкотить льодова Жонка: то, напевно, косарi йдуть – буде нарештi косовиця. Вийшов дiд iз своеi колиби – вiн ще дужий, сам бриндзу б’е, – зупинився i слухае, щоб по кроку впiзнати, хто йде.
Мнения
О книге «Осінні узори» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Осінні узори» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
