На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Осінні узори» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Осінні узори" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Осінні узори" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
📚 Читайте "Осінні узори" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Осінні узори", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Коли я отримав Шевченкiвську премiю, то заплакав з радостi – нiби вiд несподiванки.
Зневiра
Того в мене не було нiколи. Була тривога: чи здiйсниться найважливiше, чи здобудемо колись Незалежнiсть, але зневiри не було. Я надто великий оптимiст, щоб зневiритись.
Папiр, ручка, записники
Люблю сiрий, м’який папiр – на ньому добре писати ручкою. Не кульковою, тiльки чорнилом. Записники мають бути в гарнiй оправi, щоб хотiлося розгорнути й зазирнути – а що ж там занотовано? А ручка? Якби хтось подарував менi до дня народження добру ручку, я був би щасливий.
Тут будет реклама 1
Сонце. Свiтанки
Люблю середину лiта, коли сонце найвище. Стою на верандi свого будиночка в Наварi й спостерiгаю за сонцем, яке ось дiйшло до крайньоi межi. Така радiсть була, коли воно котилося нестримно i стало там, над тим комином, над якоюсь сiльською хатою… І тодi в мене починаеться туга. Я знаю, що сонце постоiть там два-три днi й почне вiдкочуватись. І така в мене туга за сонцем! Знаю, що йде зима, зиму теж люблю, але сонця так мало, а вечори такi довгi… Це несправедливо – наче хтось вiдбирае в мене сонце…
Я бував на Заполяр’i, де сонця немае пiвроку.
Тут будет реклама 2
Це не для мене. Їздив до брата, коли вiн там ще жив пiсля таборiв. Хотiв довго затриматись, щось написати, але не витримав у сумерку, вернувся додому. Коли пiд’iжджав до Котласа i побачив сонце – не було щасливiшоi людини.
Вiк справдi глибокий
Колись молодим я не мiг себе уявити сiмдесятилiтнiм, бо то вiк справдi глибокий.
Тут будет реклама 3
Я навiть не думав, що до таких лiт можна дожити. Тепер не вiрю, що маю сiмдесят – хоч коли глянути на те, що встиг зробити, то на те треба було багато часу – того не зробиш за кiлька лiт.
Але згадаймо слова Шевченка: «Ми восени таки похожi хоч трошечки на образ Божий». Упродовж життя ми зазнаемо поважних змiн i втрачаемо свiй первiсний образ. Пiд свою осiнь людина стае такою, якою вона була задумана Господом, вона в старостi гарна – приходить розважливiсть, мудрiсть, задумливiсть i вибачливiсть.
Тут будет реклама 4
Людина вiдчувае ту печаль за життям, котре повернути не можна, тож людина стае добрiшою, знаю це по собi, бо з того запального крикуна, який у суперечках був нестерпний i вибуховий, я перемiнився на толерантного старшого пана. Люблю себе такого, бо то е мiй останнiй образ.
Найбiльшу радiсть менi приносить праця. Хоч вона страшенно виснажлива, i я, завершуючи кожну свою рiч, називаю ii останньою: пишiть самi, це затяжко, забагато одному.
Мнения
О книге «Осінні узори» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Осінні узори» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
