На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «У череві апокаліптичного звіра» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
У череві апокаліптичного звіра

Автор
Дата выхода
13 апреля 2016
🔍 Загляните за кулисы "У череві апокаліптичного звіра" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "У череві апокаліптичного звіра" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валерій Шевчук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«У череві апокаліптичного звіра» Валерія Шевчука – збірка історичних повістей та оповідань, більшість з яких написана у жанрі історичної фантастики***. Героями цих творів є як реальні постаті (Г. Сковорода, литовсько-руський князь Свидригайло), так і вигадані персонажі (відьма). Найвідомішими творами автора є «Дім на горі», «Три листки за вікном», «Тіні зникомі», «Набережна 12», «Середохрестя», «Вечір святої осені», «Крик півня на світанку», «Долина джерел», «Тепла осінь», «Двоє на березі» тощо. Валерій Шевчук – український письменник-шістдесятник, майстер історичної, психологічної та химерної прози.
📚 Читайте "У череві апокаліптичного звіра" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "У череві апокаліптичного звіра", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Ти менi, Хомо, також вiдпустиш грiхи, коли насиплю тобi в торбу срiбла!» – подумав Скиригайло i раптом побачив у небi челiгу[1 - Челiга – ловчий сокiл-самець, символ киiвськоi князiвськоi влади.]. Великий птах не летiв, а пливнад головою; Скиригайло звiв лука й нацiлився.
– Не чiпай того птаха, княже, – шепнув його дорадник, ловчий Жигмунд, – то в них священний птах.
Але Скиригайло вже пустив стрiлу – голосно скрикнув челiга, змахнув кiлька разiв крильми i каменюкою впав на землю.
– Га-га-га! – смiявся Скиригайло, а з ним разом його воеводи.
Видихнув iз себе повiтря, червоний од випитого i з’iденого, i вiдчув: ось вiн, край його безуму, кiнець усiм його нерозумним збродням. Цього разу, зрештою, вiн не так уже й багато накоiв: пополював на дiвчат, його вояки пiдстрелили лише одного мiщанина, ну, i цей птах, – не раз бувало, що розтулювався вiн сильнiше.
– Все, – сказав, дивлячись на порожнi довкiльнi вулицi.
Вони шумливо спустилися сходами, i в цей час у хвiртцi бiля ворiт з’явився слуга, недотямний Іванець, який волочив убитого челiгу.
– Для чого ти його сюди притяг? – нахмурився Скиригайло.
– Ге-ге! – показав зуби Іванець. – Ваша милiсть це вполювали. Це, ге-ге, здобич вашоi милостi, буде для бенкету!
—Викинь на смiтника! – буркнув Скиригайло i важкою ходою рушив у покоi, супроводжений покойовим, чашником та конюшим.
ІV
Наступного ранку вiн почувався зле. Дивувався з того, адже перебував у помiрному розгулi. А може, той настрiй витворив у нього сон, що один i той-таки снився йому цiлу нiч. А снився йому митрополичий намiсник Хома в образi челiги, тобто голова в нього була Хомина, а тiло пташине, хiба що крила на кiнцях завершувалися людськими п’ятiрнями. Отож, коли птах промовляв до нього Хоминим голосом, махав крильми-п’ястями, а iнколи навiть тi п’ястi стискав у кулаки.










