На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Груші в тісті» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Груші в тісті

Автор
Дата выхода
28 апреля 2016
🔍 Загляните за кулисы "Груші в тісті" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Груші в тісті" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Юрий Винничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Автобіографічний роман Юрія Винничука «Груші в тісті» видавався неодноразово і завжди мав великий успіх. У ньому автор розповідає про Львів кінця 1970-х – початку 1980-х років, тобто про свою молодість: коли він фарцував (цікаво, чи всі молоді зараз знають, що це), вчився в інституті, служив у лавах армії і… любив. Любив усе – дівчат, друзів, поезію, пригоди… тобто саме життя. Тому у «Грушах…» – безліч історій, наповнених шаленим гумором (не завжди цнотливим), деколи майже вар’ятством, львівським колоритом і навіть пікантними подробицями життя львівської богеми 70-80-х років минулого століття.
📚 Читайте "Груші в тісті" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Груші в тісті", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
На чергових зборах комiтету я вiдзвiтував про успiшнiсть настiльки зразково, що Домбровський не мiг натiшитися i ставив мене у приклад всiм решта, котрi зi своiми завданнями упоралися далеко не так вдатно, як я. Звiдтодi щомiсяця я справно доповiдав про успiшнiсть нафантазованими цифрами. Так минуло пiвроку, i я поволi почав втрачати пильнiсть. Успiшнiсть в iнститутi була далеко не такою райдужною, як це демонстрували моi цифри. Просто я чiтко дотримувався настанов Раi, що на музичному факультетi майже всi вiдмiнники, а на математичному майже всi дундуки.
Грiм ударив, коли товариш Домбровський з моiми даними про успiшнiсть виступив на обласному з’iздi комсомолу. Якась пiдла душа пiдсунула справжнiй звiт про успiшнiсть педагогiчного факультету секретарю обкому комсомолу.
До всiх моiх негативних рис я ще виявився злiсним прогульником, бо вiдпрошувався у старости з пар начебто для того, щоб зiбрати статистику успiшностi, а насправдi усiх дурив. Домбровський негайно зiбрав комiтет комсомолу, доповiв про мою негiдну поведiнку i запропонував мене з комiтету звiльнити. Я вже навiть подумав, а чи не збираються мене взагалi вигнати з комсомолу? Цього я щиро не бажав, бо вилiт iз комсомолу автоматично переходив у копняк з iнституту.
А що в моему життi одна бiда нiколи самотою не трапляеться, а тягне за собою iншу, то на додачу я вляпався у ще одну смiшну пригоду.
Незабаром пiсля мого виключення з комiтету комсомолу в iнститутi затiяли танцi. На танцi я ходив з Ярком, моiм сусiдою, старшим за мене на три роки.
З Ярком ми товаришували з дитинства. Якось вiн менi заiхав по писку i перебив носа. Проте це не захитало нашоi дружби. Через кiлька рокiв менi вже носа доправили в однiй iз бiйок у Львовi, i я навiки втратив свого чудового римського носа – гордiсть усiх Винничукiв.










