На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…

Автор
Дата выхода
01 июня 2016
🔍 Загляните за кулисы "Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Володимир Яворівський) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Володимир Яворівський (нар. 1947 р.) – провідний український письменник і політик, лауреат найвищої Національної премії імені Тараса Шевченка, автор цілої бібліотеки романів, повістей, новел, оповідань, збірок відважної публіцистики.
У своїх романах «Найдовша ніч Президента» та «Лягти!!! Суд іде…», що ввійшли до цього видання, він ввергає читача у нурт думок та запитань, які вирують у душах небайдужих українців не тільки під час «розмов на кухні».
Що є наші президенти? Що є наші вибори? Які існують механізми здобуття й утримання найвищої влади в країні? Чому українцям дістався чи не найважчий і найзаплутаніший шлях народу до власної самодостатньої і сильної цивілізованої держави? Однак цей шлях нація неодмінно здолає – впевнений автор. Хоча б заради власного порятунку.
Герої і обставини цих романів ніби суто літературні. Але… Зрячий – побачить, мислячий – зрозуміє…
📚 Читайте "Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Найдовша ніч Президента. Лягти!!! Суд іде…", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Зробив усе, щоб я виграла змагання, хоч одна конкурентка була дуже сильною. Молодша, свiжiша, з веселою, iскристою енергетикою. Інтелектуальну частину конкурсу вона виграла в мене пограйки. Вчилася в Вiнницькому педiнститутi. Але королевою Антон Бронiславович зробив мене.
Я отримала сiм тисяч карбованцiв, якi поклала на ощадкнижку, i була спокiйна за свою Ясочку. Кiлька днiв обласнi газети, телебачення i радiо трубили про «подiльську красуню», про «вiнницького янгола». Нiхто навiть не згадав, що в мене вже два роки е Ясочка, що я живу на мамину мiзерну платню, з проданих на Ямпiльськiй трасi молока, картоплi i яець.
Антон Бронiславович домовився з райкомом, i мене призначили директрисою сiльського клубу в Городищах. Вдень з Яською, а ввечерi, коли приходить з пошти мама, йду на роботу…
А тодi директор училища культури Антон Бронiславович за одну нiч в училищному таборi вiдпочинку став для мене Антосем.
Пiсля цього я вже не займалася такими дурницями, як курсовi, iспити, залiки, грошi на проiзд до Тульчина i назад…
Кабася привозив i рубав дрова, косив сiно, садив i викопував картоплю, пив самогон, iв часник iз салом, колов кабанчикiв i водив корову до бугая, але я його не бачила, дивилася крiзь нього, вiн не застував менi свiту.
Через шiсть рокiв вiн виснажився, повнiстю втратив надiю на мою прихильнiсть i хутенько оженився. На горбатенькiй Олюсi – новiй завiдувачцi фельдшерсько-акушерським пунктом. У Городищах жартували: “Кабаська товстенький, по ночах вирiвняе iй горбика”».
– Я вiтаю тебе. Повiр у мою щирiсть. Ясна рiч, з гiркотою, але з перемогою, Артуре! Завалив ти Янаконду! Вiдiпхнув на друге мiсце.





