Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей

Дякую продюсерам телеканалiв за нескiнченнi серiали типу «ВДВ атакуе», «Спецназ», «Менти», «Якiсь там казакi», «Якiсь там станiци», «Якiсь там бедние Настi, Наташi, Свети i Лери», а також за дебiлiзуючi розважальнi шоу.

І насамкiнець хочу сказати велике «ДЯКУЮ» за наш проект колишньому президенту Януковичу, прем’ер-мiнiстру Азарову, мiнiстру МВС Захарченку та генпрокурору Пшонцi. Вашi харi, слова, вчинки, тупа самовпевненiсть, жлобство ваших дружин та оточення, ваш несмак, ваша непереборна «совковiсть», малоросiйство, мавпування московських звичок, православний бандитизм («однiею рукою хрестимося, iншою пиздимо»), брехня, здирництво, боягузтво, ваша ницiсть, переляканiсть, ваша мерзеннiсть – так мене ЗАЇБАЛИ, що менi нiчого не лишалося, як випустити Ореста у публiчний простiр.

Це сталося першого лютого 2012 року, коли ми виклали в Ютуб ролик на пiсню «Вагони, повнii москалiв».

– Они тебя уб’ют! – ридала в трубку дружина, вагiтна нашою третьою дитиною.

На ту пору я, про всяк випадок, сховався у селi пiд Киевом, де мав будинок i дописував не менш радикальний за проект «Орест Лютий» автобiографiчний роман «Доба.

За один день ролик зiбрав понад 30000 переглядiв. Для украiнського Ютубу то був беззаперечний успiх.

І стало страшно! Дуже страшно.

Пiсня четверта

КДБ працюе

(вiдео – Ютуб за тегом: Орест Лютий «КДБ працюе»)

– Колишнi КДБiсти в залi е? – питае Орест Лютий у публiки.

– Є! – озиваеться хтось.

– Вiдповiдь неправильна, i знаете чому? Тому що колишнiх КДБiстiв не бувае. (Смiх у залi.) Вони завжди – на «боевом посту». Все фiльмують, все знiмають i чекають на свiй час, коли всiх нинiшнiх украiнських патрiотiв почнуть мочити новi загони НКВД, що прийдуть з боку путiнськоi рашi. Але ми вас уже не боiмося! Приходьте, нам е чим вас пригостити. А краще незабаром ми самi прийдемо до вас у гостi. До Криму, наприклад… І заселимо його не кадебiстами у вiдставцi, а бiйцями добровольчих батальйонiв та воiнами, що пройшли АТО.

Скажу бiльше, наступна пiсня написана за реальними подiями, що вiдбулися саме в Криму 9 травня 2011 року. Про них нам написали украiнськi патрiоти, якi й досi лишаються на пiвостровi, хiба що пiсля анексii перебувають на нелегальному становищi. Там взагалi багато наших! І якщо ви згоднi, що Крим – то Украiна, озвiться оплесками!

Зал вибухае овацiею.