Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей

– Друзi, хто готовий сiсти в тюрму за украiнське мистецтво? – спитав напiвжартома.

Прослухавши репертуар, хлопцi погодилися взяти участь у цiй авантюрi, i я iм за це безмiрно вдячний. Адже всi розумiли, на яку небезпеку ми наражаемося самi й наражаемо своiх близьких. Антиукраiнський морок ставав дедалi нестерпнiшим. За це вже били, звiльняли з роботи, позбавляли бiзнесу, викидали з краiни.

– Та нам що? – знизав плечима наш незмiнний акордеонiст Любомир Бартка, – вас реально посадять, а нам просто по шиi надавати можуть!

– У разi чого валiть усе на мене!

– Яволь, майн фюрер!

Усi засмiялися, й репетицii почалися.

Перше вiдео знiмали чи то 15, чи то 16 сiчня 2012 року. Знiмали в студii звукозапису й одночасно писали звук. Я наполягав на тому, що всi клiпи мають бути аскетичними, наче з бандерiвськоi криiвки.

– Звук i зображення можуть бути недосконалими, – казав я до оператора i звукооператора водночас. – Це пiснi военного часу, тому й естетика цiлком военна, сувора.

За один день записали шiсть роликiв. Через мiсяць зняли ще п’ять. Отак на музичному фронтi розпочалася наша тривала i виснажлива мистецька боротьба.

За втiлення проекту «Лагiдна та сувора украiнiзацiя» я висловлюю щиру подяку Дмитру Табачнiку та його поплiчникам, котрi намагалися переписати iсторiю Украiни за московським сценарiем. Дякуемо Оленi Бондаренко за неперевершену антиукраiнську риторику. Дякую «пiдрахую» Кiвалову та його другану Вадiку Колеснiченке за «мовний закон».

Дякую Партii регiонiв, Лесику Бузинi, всякiй журналiстськiй наволочi, що регулярно свiтилася на телебаченнi з промовами: «Украiна – не состоялась. Росiя круче всех!» Дякую особисто ще одному Табачнiку – Яну – за його програму «Украiну мають таланти», де совкова мумiя Кобзона укупi з iншими адептами радянськоi некрофiлii та iхнiми гламурними тьолками вишукано «стiбалися» над усiм украiнським.

Дякую Валiду Арфушу за брехливi глянцевi журнали i взагалi дякую всiм глянцевим проросiйським журналам за стiйку антиукраiнську позицiю. Дякую всiм радiостанцiям i, зокрема, «Руському радiо», радiо «Шансон», «Шарманка», «Авторадiо», «Радiо Алла» та iншим – за популяризацiю росiйськоi попси, шансону, блатняка.