На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Не повертайся спиною до звіра» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Не повертайся спиною до звіра

Автор
Дата выхода
16 августа 2016
🔍 Загляните за кулисы "Не повертайся спиною до звіра" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Не повертайся спиною до звіра" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Тетяна Ковтун) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У романі Тетяни Ковтун «Не повертайся спиною до звіра» висвітлюється така вічна тема, як стосунки індивідуума і влади. У центрі розповіді – обставини життя Євгена Чубенка, який, ще будучи студентом, набуває газетярського досвіду в одному зі столичних часописів. Молодий герой закохується спочатку в одну, а потім в іншу дівчину, але основний роман, який переживає він – це захоплення журналістикою. Головний герой через свою недосвідченість і надмірну довірливість якоїсь миті перестає відчувати межу між політикою і власною професією, що згодом стає для нього гірким уроком. Читач отримає уявлення про сучасне життя в Україні, хоча деякі персонажі книги – реально діючі політики – вже відходять в історію.
📚 Читайте "Не повертайся спиною до звіра" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Не повертайся спиною до звіра", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Це не Путiн. Менi треба написати коментар.
– До чого, до цiеi балаканини?
– Взагалi. І з економiки теж, – кинув Женя не озираючись.
Сонце ще тiльки хилилося до полудня, й Миколi Петровичу спочивати було зарано. Дiд нiколи не лягав удень, зате рiвно о шостiй вечора був уже в лiжку i й не прокидався до ранку. Харчувався вiн за своiм розпорядком i не вживав алкоголю. На сьогоднi Лось запланував вiдвiдини сусiда, свого товариша по квартальному комiтету, а по тому збирався поринути в улюблену польську поезiю.
Дiд Микола давно розмiняв восьмий десяток. Ранiше, коли в Женi ще не було комп’ютера, старий друкував його газетнi матерiали на машинцi. Сам був замолоду журналiстом. Проте все життя пропрацював iнженером-конструктором. Може, це йому й допомогло оцiнити кiбернетику. Вiн завжди вважав, що за нею велике майбутне. І ось тепер пересвiдчився в цьому.
Євген уособлював це «iнше». Щоранку хлопець електричкою на заняття до Нацiонального унiверситету, де вчився на журналiста. Третiй рiк дiд iз онуком парубкували тут удвох, бо дружину Микола Лось давно поховав. Цьому парубiйку були притаманнi всi вади молодостi. Такi як, скажiмо, вiра у власне безсмертя i переконанiсть у тому, що весь свiт створений для нього. Нiчого, цей недолiк швидко минае.
Дiд дiстав iз шафи прапор i почвалав до ворiт.
На ганку замаячила худорлява Євгенова постать.
– Ти це куди, ще й у вихiдному костюмi?
– Шеф дзвонив. Треба iхати на прес-конференцiю.
– Так тебе ж iще до штату не ввели! І яка прес-конференцiя? Свято ж завтра, мае бути скорочений робочий день. Совiстi нема у вашого редактора!..
– Ну не вiдмовлятися ж. Просив виручити. Хтось там у них захворiв… Бувай, дiду!
Грюкнула хвiртка.
II
Редактор, певно, i сам вранцi ще не знав про конференцiю. Можливо, бажання зустрiтися з журналiстами виникло у прем’ера спонтанно. Це було на нього схоже. Пасiчник, як називали його в редакцii газети, наблизив до себе пресу i телебачення ще за часiв свого головування у Нацбанку.







