На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Одного разу на Дикому Сході» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Одного разу на Дикому Сході
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
02 декабря 2016
🔍 Загляните за кулисы "Одного разу на Дикому Сході" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Одного разу на Дикому Сході" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Владислав Івченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Владислав Івченко (нар. 1976 р.) – український журналіст і письменник, автор кількох повістей та оповідань, неодноразовий лауреат міжнародної преміі «Коронація слова».
Роман «Одного разу на Дикому Сході» написаний, за визначенням самого автора, у жанрі українського вестерну. Події розгортаються в Україні під час Громадянської війни. За великими скарбами, які заховані у палаці барона фон Шпіла біля села Шпилівка, що під Охтиркою, починається справжнє полювання. Їх хочуть отримати і червоні, й білі. Здається, здобич уже поруч, але раптом виявляється, що палац барона охороняє чудовисько – величезний і могутній Голем, штучна людина, велетень, зроблений за допомогою ворожіння та кабали віденськими рабинами і проданий за великі гроші фон Шпілу. На честь господаря чудовисько називають Шпилем. Він шість метрів заввишки, йому не завдають шкоди кулі і снаряди, не кажучи вже про холодну зброю. Але є в нього слабке місце – він закохується…
📚 Читайте "Одного разу на Дикому Сході" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Одного разу на Дикому Сході", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Ах ти ж тварюко! Я тобi дам солдатом Червоноi армii командувати! Суко! – вибухнув Жникiн i кинувся до Мiри, щоб схопити ii за дрiбнi кучерики, стягнути з воза i бити, бити, бити. Але Чет нагнав коня i вiз заторохтiв до села, де знаходився штаб. Вiстовий поiхав поруч. Жникiн вилаявся i повернувся до полонених.
Позаду воза матрос знову сказав про караючу руку свiтовоi революцii та пролетарський суд, про заслужене покарання. Далi пострiли. Не залп, а по одному, з маузера матрос стрiляв полонених, що стояли навпроти викопаних власноруч могил.
Тут будет реклама 1
Коли Жникiн убив усiх, солдати закинули до могил руки чи ноги, що стирчали з ями, потiм почали прикидати земелькою.
– Зовсiм Жникiн з катушок зiрвався, – сказав вiстовий, а сам все дивився на Мiру, в якоi сукня задралася вище колiн. Ноги тонкi, гарнi ноги. Вiстовий аж за губи себе кусав.
– Ага, хоч на ланцюг саджай матросика, – погодився Чет.
– Це вiн пiсля Вовчоi дивiзii. Тодi ж весь загiн балтiйських морякiв побили. Йому пощастило вижити.
Тут будет реклама 2
Тiльки ж потiм сам отаман Куделiн на спинi величезну зiрку вирiзав. Так що Жникiн тепер нiколи не роздягаеться, навiть у баню ходить у сорочцi. Пiсля полону присягнувся вiн за кожного загиблого товариша по п’ять контр на той свiт вiдправити. Вже, кажуть, сiмнадцятьох вiдомстив, – сказав вiстовий i закивав головою в захопленнi. Чи то Жникiним, чи то Мiрою, що сидiла з вiдсутнiм виглядом i дивилася невiдомо куди, виставивши голi колiна.
Матрос Жникiн олiвцем робив записи у маленький блокнот.
Тут будет реклама 3
Шiсть рисок – по рисцi за кожного вбитого.
– Ваня Тепляков, вiдомстив я тебе! Покойся з миром i чекай революцiйного воскресiння, коли пiдведуться з могил всi революцiйнi героi, щоб жити у раю свiтлого майбутнього! – урочисто проголосив Жникiн. Солдати, якi закiнчували закопувати могили, дивилися на нього з переляком. Матрос же сховав блокнот i замислився. Подумки перераховував усiх убитих товаришiв, щоб не забути, щоб серце не охолонуло до помсти.
Тут будет реклама 4
– А чого ii в штаб везуть? – спитав Чет i кивнув за спину, де сидiла Мiра.
– Та не знаю. Може, полоненi щось розповiли.
– Полоненi? – спитав Чет, i Мiра почала прислухатися.
– Ага. Узяли трьох вранцi. Офiцери. У селянський одяг переодяглися, але ж руки бiлi, нiжнi, не бувае таких рук у мужикiв. Ось iх i впiзнали, арештували, допитують тепер. Один вже помер, – посмiхнувся вiстовий, а сам вирячився на рот Мiри, на припухлi пiсля удару губи.
Мнения
О книге «Одного разу на Дикому Сході» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Одного разу на Дикому Сході» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Владислав Івченко! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
