На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
📚 Читайте "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І коли вона сягла пiку, ця чарiвниця легковажна, й аромати зiгрiтих сонцем квiтучих дерев i трав кого завгодно вже могли звести з розуму, вона, ця весна, нарештi зачепила i чисту душу нашого Толiка.
Їздили вони з Михасем до лiсу. Михась вiдпускав Толiка – лети! Куди-куди… Туди, Толiку! Туди, де за хмарою бiла гора, Толiку… Думав Михась: вже полетить – то полетить. Тепер точно не пропаде. Лети, брате, свiт за очi! Толiк злiтав, i пильнi очi його з висоти бачили тiльки дах Михасевого «уазика», що втiкав до мiста.
І якось Михась iз Толiком нарештi побачили ii, завислу над прiрвою, немов на ниточцi, з розгорнутими потужними iскристими крилами, – ii, юну орлицю-беркута. Затрiпотiло серце приголомшеного Толiка. Ще б пак! Страшенно вiн був у собi не впевнений, почувався таким собi вайлуватим невiльником. Але Михась – справжнiй друг Михась – переконував його:
– Ти що, Толiку?! Ти ж орел! Не будь боягузом, Толiку, вперед!.
– Кльок! – обурився Толiк.
– Ну або хто кого, – невизначено погодився Михась. – Рiзнi жiнки люблять рiзнi пiснi. Ти ж птах, Толiку, заспiвай iй що-небудь свое, нумо!
Два днi поспiль iздили Михась iз Толiком залицятися до молодоi орлицi-беркута.
Михась та вся його родина, i навiть теща Михасева, засумували. Михась iздив до «Притулку чотирьох». Проте орлiв там уже не побачив. І розумiв, що Толiку добре, що Толiк щасливий, та душа все одно непокоiлася. Звик.
Атож… Беркути – птахи загадковi, гордi та мудрi. А ще вiдданi. Люблять раз i назавжди. Адже розумiють, що iхня вiльна, пронизана синiми гiрськими вiтрами орлина любов робить iх, беркутiв, безсмертними.
Чоловiчi сльози
Якщо не квапитися i все спочатку, то зателефонуйте до приймальнi дирекцii Чернiвецькоi макаронноi фабрики. І вiдповiсть вам голос нiжний, вкрадливий, манкий, солодкий. Секс-по-телефону поряд не лежав, не валявся. «Ал-л-льо-у… Чернiвецьке-акцiонерне-товариство-з-виготовлення-макаронних-виробiв-слу-у-у-ха-е-е?» І всi одразу бiжать туди.









