На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
📚 Читайте "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Обидва молодики прийомного у Брахвiтiв дня чепуряться i з розкiшними букетами квiтiв прямують до коханоi дiвчини. Але Рояль бере балагулу, чернiвецького вiзника, його коняка ледь плентаеться, а Гельмер iде своiм екiпажем. Гельмер приiздить першим! Вибiр за Стефанiею Брахвiт. Чернiвцi принишкли й чекають.
Ось! Тут я мушу перерватися i зробити дуже важливий вiдступ. Який же це прекрасний був звичай у нашому мiстi – пiсля заручин гiднi женихи вивозили своiх наречених до Вiдня на каву. Що! Це геть не те, що ви думаете! Як можна?! Та ви що! Молодий чоловiк бере певнi зобов’язання та вiдповiдальнiсть, замовляе для дiвчини мiсце у вагонi-люкс, сам iде в iншому вагонi.
Оце i все! А ви що подумали?!
Пiсля кав’ярнi закоханi повертаються на вокзал, сiдають у рiзнi вагони потяга «Вiдень – Чернiвцi» i iдуть додому. Але! Цiлому мiсту зрозумiло, що угоду мiж родинами закрiплено, i восени дiвчина виходить замiж.
Замiж? Вона? Нi, не може бути!
Може! Їi вже возили до Вiдня на каву!
Що ви кажете? А-а-а! Вже возили… Ну… Коли вже возили до Вiдня на каву…
Ото були часи…
То до чого ж я? А до того, що я у своiй квiтучiй юностi була нiчим не гiрша за Стефанiю Брахвiт. Саме тодi, коли слухала цю оповiдь нашого старого двiрника Гаррi Гельмера, який знав п’ять мов i трiшки латину. Менi так хотiлося ходити в черевичках, а не в шкарах.
Коли сурмач вiдбiй зiграе
Женiк мав приiхати до нас у червнi. З Америки. На кiлька днiв, iз Киева, куди вiн прилетiв у справах. Женiк став в Америцi значною персоною – проповiдником у якiйсь конфесii. Нiхто не вiрив.









