На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Амазонка. Київ–Соловки (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Амазонка. Київ–Соловки (збірник)

Автор
Дата выхода
15 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Амазонка. Київ–Соловки (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Амазонка. Київ–Соловки (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Валентин Чемерис) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Нова книжка Валентина Чемериса присвячена поетам ХХ століття, імена яких стали символами великої жертовної любові до України, незламності духу, правди й боротьби.
Що спонукало Олену Телігу, героїню повісті «Амазонка», вишукану красуню-аристократку, не менш прекрасну поетесу, яку називали новітньою Лесею Українкою, ступити на кривавий шлях боротьби за визволення Батьківщини? Письменник зображує жінку, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли перед нею ворог – стає хороброю та незламною. Такою й зустріла Олена свою смерть у горезвісному Бабиному Яру в Києві в лютому1942 року, де її, патріотку, члена ОУН, розстріляли німецькі фашисти.
Про трагічну долю чотирьох поетів: Крушельницьких – батька Антона й сина Івана, та Вороних – батька Миколу й сина Марка, про їхнє життя, творчість, любов і загибель під час сталінського «Великого терору» 1930-х років читач дізнається з роману-есе «Київ – Соловки».
📚 Читайте "Амазонка. Київ–Соловки (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Амазонка. Київ–Соловки (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Зрештою, якщо хочеш жити заможно в Росiйськiй iмперii, а хто не хоче жити в достатку i бути при владi, треба добре знати русский язик i користуватися тiльки ним. Ти в Росii народилася, так i будь русской…
А Леночка, щось думаючи свое (зморщила лобик), раптом запитала:
– Ма-а… А ми справдi… справдi, як i бабуся Вiрусi, украiнцi?..
– Донечко моя, сонечко ти мое… Дак хiба ж я бажаю тобi зла? Опинилась я ще в ранньому дiвоцтвi своему в чужих краях, от i доводиться чужi пiснi спiвати. Бо недарма ж на Украiнi кажуть: на чиему возi iдеш, того й пiснi спiвай.
– А ми, ненько моя рiдненька, i на чужому возi будемо спiвати своiх пiсень.
Мати журно посмiхнулась i раптом… Раптом заспiвала:
Ой у гаю, при Дунаю,
Соловей щебече,
Вiн свою пташину
До гнiздечка кличе.
Тьох-тьох, тьох-тьох, тьох-тьох-тьох,
Соловей щебече…
Голос у матерi виявився таким молодим (Леночка ранiше не чула, як мати спiвае, та ще украiнськi пiснi) i навiть… навiть соловейковим, як вона виводила оте «тьох-тьох-тьох»… Леночка заплакала.
Звiдтодi вона пишалася своею матiр’ю, яка хоч i проiхала чи не все свое життя на чужому возi, але ж пiснi на тiм возi спiвала своi. Згодом дiвчина дiзнаеться, що й з батьком ii матiр поеднала вона – рiдна пiсня…
Іван Опанасович Шовгенов, за нацiональнiстю украiнець, родом походив зi Слобожанщини. Народився вiн 12 листопада 1874 року в селi Кам’янка Куп’янського повiту Харкiвськоi губернii в селянськiй сiм’i, вочевидь середнiх статкiв – з батькового статку йому перепаде надiл у чотири десятини землi i хата.
Року 1893 Іван Шовгенов закiнчив курс Ізюмського реального училища i поступив – простий селянський син, з якогось там глухого закутка Украiни, чи то пак, Малоросii, – до Санкт-Петербурзького iнституту iнженерiв шляхiв сполучення, який i закiнчив за першим розрядом. (Виходить, по-есересерiвськи з «червоним дипломом».) Попереду в юнака була добра перспектива.
Така людина «дiвочого стану» невдовзi з’явилася. Перед самiсiньким вiд’iздом до Москви. Якось Іван iшов набережною Неви i зненацька почув чийсь милий дiвочий спiв – голос прямо-таки соловейковий.










