На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Страта двійника (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная драматургия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Страта двійника (збірник)

Автор
Дата выхода
15 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Страта двійника (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Страта двійника (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Кшиштоф Зануссі (нар. 1939 р.) – видатний польський режисер, сценарист і письменник, лауреат багатьох кінофестивалів – Каннського (1980), Венеційського (1982 і 1984), ХХІІ Московського (2000) та ін., володар численних призів, серед яких – премія ім. Параджанова «за внесок у світовий кінематограф» на Єреванському міжнародному кінофестивалі (2005). У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Зануссі «Час помирати» (2013) та «Стратегії життя, або Як з'їсти тістечко і далі його мати» (2015).
До видання увійшли чотири п’єси Кшиштофа Зануссі, вперше перекладені українською. Кожна з них являє собою спробу художнього розв’язання тієї чи іншої непростої морально-філософської дилеми. Це може бути чесність проти лжі, як-от у «Неприступній», людська гідність проти підлості, як у «Передплаченому милосерді», вибір між любов’ю земною та небесною, як у «Внутрішніх голосах», чи між сумлінням та ілюзією вседозволеності, як у «Страті двійника». Загальнолюдська проблематика, порушена в цих творах, не залишить байдужим навіть найвибагливішого читача-інтелектуала, а гострі діалоги, влучно виписані антагоністичні характери і вправна драматургія спонукають замислитися над постановкою п’єс Кшиштофа Зануссі на українській театральній сцені.
📚 Читайте "Страта двійника (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Страта двійника (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Коли про щось так багато думаеш, воно дiйсно потiм здаеться чимось нереальним. Не вiриться, що вона i справдi тут. (Переводить погляд на жiнку.) Так само не вiриться, що я справдi тут.
Вона: Чому?
Вiн починае готуватися до фотографування. Бере один з апаратiв, обходить стiл, наче пiдшукуючи найкращий ракурс.
Жiнка стоiть осторонь.
Вiн: Я думав не тiльки про картину. Я думав i про вас. І набагато ранiше. Іще навчаючись у школi, вирiзував з газет вашi свiтлини. Я знав вас iз фiльмiв, iз телепередач.
У фотоапаратi, якого вiн поклав на стiл, спрацьовуе автоспуск. Жiнка не звертае на це жодноi уваги.
Вона: Ви хочете сказати, що були трохи у мене закоханi? Чи все-таки вся справа у картинi Каналетто?
Вiн: Вам смiшнi моi почуття?
Вона: Хiба я смiюсь?! Хай там як, але готувалися ви довго.
Молодий чоловiк пiдходить до штатива, манiпулюе iз «дзеркалкою», знiмае ii, кладе на стiл, виймае з сумки iнший апарат, возиться з блендою, кiлька разiв – нiби для проби – блимае спалахом; повертаеться до штатива.
Вона: Ну ж бо, я вас слухаю.
Вiн (припавши оком до фотоапарата): Менi сором зiзнатися. Ви повиннi пообiцяти менi, що це не матиме жодних наслiдкiв. Це й справдi чистiсiнька випадковiсть.
Вона: Марiанна? Моя служниця?
Вiн: Вона – дочка знайомцiв батькiв мого приятеля.
Вона: Ви дiйсно готовi на все… Але менi здаеться, що я зiпсувала вашу свiтлину… Щось там у вас спрацювало, в цьому апаратi. Автоспуск? Боюся, я потрапила в кадр…
Вiн (трохи злякавшись, мiняе тему): Можу я вас про щось запитати?
Вона: Лiпше не треба – знову вийде яка-небудь нетактовнiсть.
Вiн: Нi. Я кiлька днiв спостерiгав за вашим будинком.
Вона: А точнiше – скiльки?
Вiн: Чотири.
Вона: Але я вас не помiчала. (Ходить по кiмнатi.)
Вiн: Ви нечасто дивитесь у вiкно.
Вона (з ноткою ностальгii в голосi): Навпаки, я роблю це годинами. Люблю дивитися на хмари. Чи ви коли-небудь фотографували хмари?..







