На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Реквієм для Рози» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Реквієм для Рози

Автор
Дата выхода
17 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Реквієм для Рози" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Реквієм для Рози" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Раїса Плотникова) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Основна історична складова «Реквієму для Рози» – старі листи. Актриса колишнього театру Садовського, піаністка, пише коханому послання в безвість, змальовуючи жахіття свого існування у Києві на початку 30-х років ХХ століття. Чекісти змушують її працювати прибиральницею і після допитів замивати криваві сліди катувань у підвалі «черезвичайки», а пізніше – супроводжувати знущання над людьми грою на піаніно. Уже в наш час ці листи майже столітньої давності потрапляють до рук скромного доцента, викладача історії. У вирі сучасного життя він іде слідами авторки пожовклих аркушів, переживає власну драму, шукає паралелі в подіях минулих років і знаходить своє кохання вже у круговерті Революції Гідності.
Хто така Роза, яку роль вона відіграла в житті юної актриси-піаністки і як переплелися складні перипетії життя героїв минулого і сьогодення, ви дізнаєтеся із нового роману Раїси Плотникової, який отримав спеціальну відзнаку «Вибір видавця» на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова-2016».
📚 Читайте "Реквієм для Рози" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Реквієм для Рози", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Чолов’яга, обливаючись потом, почав задавати менi дурнуватi питання млявим голосом. Ну, а цей уособлюе тут бика, який там, на картинi, дивиться байдужими очима на трагедiю маленького мiста, подумалось менi. І хоча в квартирi, окрiм нього, нiкого не було, я реально почув вибухи, пострiли, свист падаючих бомб – це було початком вiйни, яку менi оголосили. Знав наперед, що звiдсiль нiчого не зникло, бо те, що шукали злодii, шукаю й я.
Розпуста мимоволi
Цей термiн з’явився ще в Древнiй Грецii. За легендою, лiснi нiмфи заманювали мандрiвникiв у гущавину й там виробляли з ними таке, що потiм бiдолахи вже не могли й не хотiли жити зi своiми дружинами.
Моiй дружинi нашi ескулапи iнкримiнували не тiльки шизофренiю, а й нiмфоманiю, яка виникла в рамках манiакально-депресивного психозу.
Довгий час ми видавалися зразковою парою. Я приховував вiд цiкавих ii надмiрну хiть, вона – мою перiодичну пиятику.
– Можеш мене вбити, – сказала вона того вечора, затримавшись на роботi до единого удару годинника, тобто до першоi години ночi.
– Тобi погано зi мною? – стурбовано запитав я, вiдчуваючи тремтiння власного голосу, i здивувався, що щось в мене ще могло тремтiти, бо в грудях закам’янiло вiдразу i, як потiм виявилося, на вiки вiчнi.
– Нi, любий! Просто зi мною дiеться щось страшне. Це схоже на якесь затьмарення. Я намагаюся стриматися, заборонити собi навiть дивитися в бiк… Ну, ти розумiеш? Та щойно опиняюся поруч – i все, втрачаю розум.
Нi, я не розумiв. І якби тодi вона ще раз промовила оте «ну, ти розумiеш», я б ii таки вбив.
Вона не промовила – вона заплакала по-бабському, гiрко, з надривом, аж затужила. І менi стало шкода ii… І себе.
Пристрасть до оковитоi й розбещенiсть – цi грiшки нiколи не здавалися менi найтяжчими, бо ними людина не просто карае саму себе – е у цьому й незаперечний елемент кайфу.







