На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «40 днів Муса-Дага» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
40 днів Муса-Дага

Автор
Дата выхода
05 мая 2017
🔍 Загляните за кулисы "40 днів Муса-Дага" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "40 днів Муса-Дага" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Верфель) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…
📚 Читайте "40 днів Муса-Дага" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "40 днів Муса-Дага", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Бувало, розповiдав фармацевт, вiн тижнями жив на Муса-Дагу, навiть не спускаючись ввечерi в долину. Хто по-справжньому знае Муса-Даг (але хто ж знае його по-справжньому?), той знайде там надiйний прихисток на нiч i обiйдеться без намету. Вiн, Грiкор, звiсно, мае на увазi не тiльки загальновiдомi печери над Кебусiею. Народ склав легенду про святого Саркiса, котрий, переслiдуючи язичникiв, злетiв на баскому конi на Дамладжк, i копита коня-велетня залишили слiди, величезнi западини – печери. Але Муса-Даг нiчого спiльного зi святим Саркiсом не мае, зате мае безпосереднiй стосунок до самiтника Сукiаса й iнших пустельникiв i ченцiв, котрi в далекi, давно минулi часи, вiддаляючись вiд свiту, селилися в яскинях.
Правда, аптекарю пiд час його багатоденного перебування на Муса-Дагу i на гадку не спадало шукати, як цi пещернi жителi, благодатi – його цiкавило тiльки пiзнання природи. Своiм тодiшнiм ботанiчним дослiдженням вiн зобов’язаний повним гербарiем Муса-Дага. Любителi флори знайдуть у цьому гербарii кiлька взiрцiв лисохвiста та свинцевого кореня, про якi в своiх працях не згадуе навiть славетний Лiнней[56 - Карл Лiнней (1707–1778) – шведський природознавець, творець системи рослинного та тваринного свiтiв.
Крiм iмостi, панi Нохудян, котра втратила дар мови вiд проекту Габрiеля, настiльки шкiдливого для здоров’я ii немiчного, слабосильного чоловiка, тiльки Іскуя не погодилася взяти участь у вилазцi.
Що дивного! Вона пiзнала досить безвихiдного жаху ночей просто неба, у вiдкритому полi. Те, що iншi називали задоволенням, в ii очах було блюзнiрством. Панночка почувалася, як голодний, котрий споглядае, як пересиченi люди викидають за вiкно iжу. Вже за сiмдесять миль звiдси на схiд по шосе тяглися вмираючi колони вигнанцiв. Дiвчину обурювала безсердечна витiвка Багратяна. Про щире пiдгрунтя цiеi iдеi вона й не здогадувалася.









