На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «40 днів Муса-Дага» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
40 днів Муса-Дага

Автор
Дата выхода
05 мая 2017
🔍 Загляните за кулисы "40 днів Муса-Дага" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "40 днів Муса-Дага" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Верфель) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…
📚 Читайте "40 днів Муса-Дага" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "40 днів Муса-Дага", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А зараз? Вiн подумки бачив перед собою iхнi обличчя, i спогад ще живого, не втраченого тепла, запитував: «Як? Моi старi друзi – вiдтепер моi смертельнi вороги?»
Жорстоку вiдповiдь на це дали подii в Зейтунi.
Уявiть собi високу в балках гору, увiнчану природною цитаделлю, в неi нiби врiзанi соти старого мiста. Неприступна, пихата пiрамiда нагромаджених одна на одну вуличок, що обриваються тiльки в новiй частинi мiста, на рiвнинi.
Сiллю в оцi був Зейтун для турецького нацiоналiзму. Бо якщо е в свiтi священнi мiсця та релiквii, якi ваблять прочан i занурюють iх у побожне споглядання, то поряд iз цим е й такi мiсця, якi збуджують люту злiсть i ненависть фанатикiв-шовiнiстiв.
Причини такоi ненавистi до Зейтуна були цiлком зрозумiлi. По-перше, в цьому мiстi майже до кiнця ХІХ столiття iснувало вiльне самоврядування, такий порядок речей, який панiвнiй нацii нагадував про якийсь неприемний досвiд, здобутий у старi часи. По-друге, в зейтунських вiрменiв збереглося споконвiку притаманне iм упродовж усiеi iхньоi iсторii прагнення до незалежностi, що часом обертаеться зарозумiлiстю та пихою.
Саме тодi «добрий» султан Абдул-Гамiд сформував, серед iнших добровольчих загонiв, i «Гамiд» – банди, завербованi з тимчасово випущених на свободу каторжникiв, розбiйникiв i кочiвникiв. Створення таких зграй мало лише одну мету: мати в своему розпорядженнi вiдчайдушних зарiзяк, готових без докорiв сумлiння спровокувати подii, за допомогою яких султан сподiвався заткнути пельки вiрменському населенню, що вимагало реформ.
Цi добровольцi усюди досить успiшно впоралися зi своiм завданням, а ось у Зейтунi заробили по карку i поплатилися чималою кров’ю, замiсть того щоб влаштувати веселий i дуже прибутковий погром. Та мало того – зейтунцi жорстоко всипали на вузьких вуличках мiста i регулярним батальйонам, якi поспiшили на виручку «Гамiду».









