На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «40 днів Муса-Дага» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
40 днів Муса-Дага

Автор
Дата выхода
05 мая 2017
🔍 Загляните за кулисы "40 днів Муса-Дага" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "40 днів Муса-Дага" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Верфель) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…
📚 Читайте "40 днів Муса-Дага" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "40 днів Муса-Дага", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Совiснi руки жiнки лежали на колiнах, сумуючи за спицями та гачками, з якими вона нiколи не розлучалася, а нинi ось залишила вдома з нагоди урочистого прийому. Дружина священика та дружина мухтара спостерiгали за своiми чоловiками i дивувалися своiм старим. І справдi, обидва вони – i непоказний священик, i дужий мухтар – поводилися досить незвично. Вони приедналися до групи чоловiкiв, котрi обступили Жульетту. (Вона пояснювала гостям археологiчнi знахiдки Габрiеля, якi той виставив у залi.) Обидва статечних чоловiки показували дружинам своi спини, точнiше, спини своiх старомодних, наглухо застебнутих маринарок, якi догiдливо iх облягали.
Найпомiтнiшими серед них були двое вчителiв. Перший, Апет Шатахян, прожив колись кiлька тижнiв у Лозаннi i вивiз звiдти бездоганну, як вiн вважав, французьку вимову i не забув тепер скористатися приемною можливiстю продемонструвати своi знання.
– О, мадам, як ми вдячнi вам за те, що ви принесли свiтло культури в нашу пустелю!
Цього дня Жульеттi довелося пережити певну внутрiшню боротьбу. Їй захотiлось одягти для своiх нових землякiв вечiрню сукню. Ранiше вона в таких випадках одягалася нарочито просто, бо вважала, що демонструвати пишноту перед «недосвiдченими напiвдикунами» не гiдно i нi до чого.









