На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «40 днів Муса-Дага» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
40 днів Муса-Дага

Автор
Дата выхода
05 мая 2017
🔍 Загляните за кулисы "40 днів Муса-Дага" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "40 днів Муса-Дага" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Франц Верфель) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890–1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австро-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915–1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман «40 днів Муса-Дага», щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915–1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна – людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи…
📚 Читайте "40 днів Муса-Дага" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "40 днів Муса-Дага", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Мюдiр прийняв вiдвiдувача дивовижно чемно i навiть пiдсунув йому крiсло ближче до письмового столу. Запаленi очi чоловiка з рiдкими, як у всiх рудих людей, вiями весь час дивилися повз, уникаючи погляду Багратяна. Габрiель знову, деще пiдкреслено, назвався. Мюдiр злегка схилив голову:
– Знатний рiд Багратянiв нам вiдомий.
Не можна було не визнати, що слова i вся звичка мюдiра справили на Габрiеля приемне враження. Голос вiдвiдувача зазвучав упевненiше.
– Сьогоднi у декого з моiх землякiв, та й у мене також, вiдiбрали паспорти.
Мюдiр довго мiзкував, гортав папки, даючи зрозумiти, що, будучи вкрай перевантажений справами ввiреного йому вiдомства, не може тримати в пам’ятi всiлякi дрiбницi. Нарештi вiн зволив згадати:
– Авжеж, певна рiч! Паспорти. Цей захiд вжили не за розпорядженням мiсцевоi влади, а згiдно з приписом його ясновельможностi пана мiнiстра внутрiшнiх справ.
Вiн витягнув видрукуваний на машинцi аркуш i поклав перед собою.
Габрiель поцiкавився, чи поширюеться цей припис на всiх без винятку. Вiдповiдь прозвучала дещо ухильно: широких народних мас це навряд чи торкнеться, адже паспорти найчастiше е тiльки у багатих купцiв, гендлярiв та iнших осiб такого штибу.
Габрiель не мiг вiдiрвати очей вiд довгих нiгтiв мюдiра.
– Я провiв усе життя за кордоном, у Парижi.
Чиновник знову схилив голову:
– Нам це вiдомо, ефендi.
– Тому не звик до протизаконного позбавлення волi…
Мюдiр поблажливо посмiхнувся.
– Ви переоцiнюете значення цього заходу, ефендi. Адже ми зараз воюемо. Втiм, нинi нiмецькi, англiйськi та французькi громадяни також змушенi миритися багато з чим, до чого ранiше не були звичнi. В усiй Європi вiдбуваеться саме таке. Прошу також взяти до уваги, що ми перебуваемо безпосередньо в тилу Четвертоi армii, а отже, у вiйськовiй зонi. Тому й необхiдний контроль над пересуванням людей i транспорту.
Пояснення звучало переконливо, i на душi Багратяновi стало легше. Те, що сталося сьогоднi вранцi i через що вiн щодуху мчав до Антiохii, вiдразу втратило гостроту. Держава змушена захиститися. Чутки про шпигунiв, зрадникiв, дезертирiв не припиняються. Не можна судити про адмiнiстративнi заходи з йогонолукськоi глушини.
Подальшi аргументи мюдiра також провадили до того, щоб розсiяти тривогу та недовiру вiрменина.









