40 днів Муса-Дага

Боронити цю позицiю могли б навiть жiнки. Обличчя Габрiеля, котрий увiйшов в азарт, паленiло. Нiколи ще воно не було таким схожим на хлоп’яче обличчя Стефана, як зараз.

– У мене е всi пiдстави сподiватися, – циркулем Стефана Багратян перевiряв точнiсть дистанцiй, – що я знаю турецьких солдатiв. Кращi з них – на фронтi. А тi, що тиняються в антiохiйських казармах, – ополченцi, заптii та солдати нерегулярних вiйськ. Це – бидло, здатне тiльки на дрiбнi злочини.

Високе, трохи похиле чоло Авакяна зблiдло як крейда, на вiдмiну вiд розпашiлого обличчя Габрiеля, коли парубок раптом уявив себе учасником цього дивного плану оборони.

– Ми можемо розраховувати в кращому випадку на тисячу людей. Не знаю, яка ситуацiя з гвинтiвками та боеприпасами. У кожному турецькому мiстечку, не тiльки в Антiохii, а й усюди, стоять вiйськовi частини…

– Ми – громада загальною чисельнiстю в п’ять iз половиною тисяч осiб, – обiрвав спiврозмовника Багратян. – Пощади чекати нам нiзвiдки. Нас очiкуе повiльна смерть. Але Муса-Даг так легко не дасть себе заблокувати.

Авакян, вражений, намагався заперечити:

– Але чи захочуть цi п’ять тисяч дiяти з вами заодно, пане Багратян?

– Якщо не захочуть, отже, гiднi жалюгiдноi смертi в багнi, на месопотамських путiвцях… А я зовсiм не хочу жити, зовсiм не хочу рятуватися! А хочу битися! Хочу вбити стiльки туркiв, скiльки у нас буде набоiв. І якщо так тому бути, то залишуся сам на Дамладжку, разом iз дезертирами.

Очi Багратяна палали не ненавистю, а гнiвом, святим i праведним гнiвом.

Здавалося, вiн радий був би стояти сам вiч-на-вiч iз багатомiльйонною армiею Енвера-пашi. Як скажений, схопився вiн iз мiсця i почав мiряти кроками кiмнату.

– Я не жити хочу, а хочу виправдати свое життя!

Авакян усе ж не здавався:

– Гаразд! Якийсь час ми будемо захищатися. А потiм?

Габрiель перестав крокувати кiмнатою i знову спокiйно сiв за роботу.

– А потiм… Нам доведеться впродовж двадцяти чотирьох годин вирiшувати ще незлiченну кiлькiсть проблем. Де помiстити м’яснi припаси, склад боеприпасiв, лазарет? Якi будувати житла? Джерел води тут достатньо.

Але як найкраще забезпечити водопостачання? Ось аркушi, на яких я накидав статут служби для бiйцiв. Перепишiть його набiло, Авакяне. Це нам знадобиться. Взагалi, приведiть до ладу цi нотатки. По-моему, я не так уже й багато втратив. Поки що все це – тiльки в теорii, але я переконаний, що велика частина iдеi здiйсненна. Ми, вiрмени, постiйно хизуемося своею розумовою перевагою.