На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Батяр з Клепарова
Андрiй Аркан
Андрiй Аркан (справжне прiзвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – украiнський режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) мiжнародного лiтературного конкурсу «Коронацiя слова». З 2008 року i до сьогоднi – засновник i керiвник громадськоi органiзацii «Кiновiзiя». Мешкае у Львовi.
Львiвського батяра Северина Бабiя i Марту Брук, дочку вiдомого в мiстi психотерапевта, наприкiнцi 30-х рокiв поеднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме пiсля одного з концертiв розпочинаеться чарiвна iсторiя iхнього кохання з карколомними пригодами у вирi апокалiптичноi доби.
Львiв передвоенний та перших рокiв Другоi свiтовоi вiйни… Кому належало це дивовижне мiсто? Польщi? Радянським, а згодом i нiмецьким окупантам?… Насамперед Львiв завжди належав батярам. Попри будь-якi злигоднi й жахiття часу, вони нiколи не втрачали людськоi подоби та гiдностi. Бо правдивий батяр дуже добре знае, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильнiша вiд самоi смертi…
Андрiй Аркан
Батяр з Клепарова
роман-фантазiя в стилi ар-деко
Вiн гуляв i вбивав по-королiвськи.
Емiль Золя
1
У безконечнiй тишi безмежного Всесвiту згасали останнi акорди. Оркестр завершив трiумфальне прем’ерне виконання джазовоi композицii. Мелянхолiйна i така млосно-тягуча пауза нараз оповила всю залу, запанувала у ii видимому й невидимому просторi, який мерехтiв у пасмах легкого туману вiд гарячих потокiв потужного освiтлення, людського тепла, папiросного диму та випарiв з кухнi.
У такi нетривкi митi щастя, яке пронизувало аж до слiз, водночас присипляючи та заспокоюючи душу, багатьом постiйним вiдвiдувачам цього знаного на пiв-Львова закладу Зеника Смаги бажалося лише одного – померти! В ту ж мить покинути грiшну Землю, нiколи бiльше не повертатися до ii вiчних проблем, до думок i балачок про грошi, злиднi i хвороби, до тих нестерпних, тепер уже постiйних репортажiв та розмов про нову, велику вiйну…
Труба Енвера Булфара в загальному звучаннi всього оркестру не розчарувала i нiкого не лишила байдужим.





