На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Та ось публiка з вiдчутним задоволенням, бо несила було вже тамувати подих, поволi виходила з навислоi паузи. Спочатку полинули поодинокi плескання рук, i вже за кiлька секунд одностайно i бурхливо, зi схвальними вигуками, а подекуди вже й на американський манiр – свистом, зала дякувала оплесками щасливим, усмiхненим музикантам, яким цього разу вдалося проникнути в найпотаемнiшi i найтемнiшi закутки нутра вибагливоi львiвськоi публiки.
Вiд щастя Зеник перебував на сьомому небi. Сьогоднi був його день. Йому випало пережити саме той рiдкiсний момент у життi, про який кажуть, що зорi на небi зiйшлися, i доля подарувала йому хвилини найвищого пiднесення та блаженства.
Нове, дорогоцiнне придбання Зеника Смаги – геть юний трубач, татарин Енвер Булфар. Неймовiрно талановитий, генiальний музикант, унiкальний i своiм хистом, i своею манерою гри, що всi у Львовi, навiть витонченi поцiновувачi джазу, не могли надивуватися: як таке могло статися, як воно могло з’явитися у мiстi, де нiколи не iснувало видатних традицiй джазового музикування, та ще й у татарськiй, мусульманськiй родинi…
Вперше Зеник побачив Енвера досить давно, на виступi в ресторацii «Колiзей», коли юному генiю заледве минуло п’ятнадцять лiт.
Енвер, хоча й був ще зовсiм хлопчиськом, та на диво дуже добре знав собi цiну. Мабуть, далася взнаки спадкова пiдприемницька жилка народу, до якого вiн належав, а особливо виховання в його не бiднiй i напрочуд лiберальнiй родинi.
Енвер одразу заломив Зенику таку цiну за свiй перехiд до нього, що той iно присвиснув, закотив своi пукатi очиська до неба i вiдступив. Так тривало чотири роки, поки Енвер не перебродив майже по всiх львiвських ресторацiях, клюбах та дансингах. І всюди його щось не влаштовувало, всюди йому починала грати його гаряча татарська кров.





