На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Шурхотiли рифленi жалюзi крамниць, ховаючи на нiч вiтрини та дверi. Дрiбнi вуличнi торговцi, перекупники та невеликi ятки з найрiзноманiтнiшим товаром потрохи згортали свою, таку малоприбуткову комерцiю i пакувалися.
Пiсля тих дрiбних «комерсантiв» на всьому центральному обширi мiста залишалися купи смiття, рiзного мотлоху, гори зiпсованого товару чи зогнилих за день продуктiв. Тодi за роботу бралися львiвськi смiттярi. Тепер вони панували на вулицях – починалася iхня вечiрня змiна. Не змигнувши оком, з’являлися фiри з величезними ящиками для смiття та вiзки.
Щойно Львiв завершував свiй трудовий день, як на змiну йому з’являвся iнший, не менш важкий – Львiв вечiрнiй. Коли однi заклади вже зачинялися, iншi щойно розпочинали роботу – вiдчинялися ширше дверi крамниць, кав’ярень, ресторанiв, кiна.
Вогнi великого мiста заманювали, змушуючи всiх охочих бездумно вiддаватися у його солодкий полон i легко лягати на хвилi безтурботного грiха, сповна випити чашу пропонованих мiстом спокус.
Северин давно про це дуже добре вiдав. Хоча й зазнав змалечку важкого життя i сам спробував на смак усю його гiркоту, все ж почувався щасливим лише вiд одного усвiдомлення, що вiн – львiв’янин! І що йому надзвичайно поталанило народитися саме тут, на вiдмiну вiд усiх iнших нещасних людей, яким так не повезло в життi, бо вже нiколи не зазнають солодкоi втiхи – назвати себе правдивим львiв’янином.
Якось у дитинствi старий мудрий батяр порадив йому, коли на катехiзацii панотець раптом спитае, що таке украiнська дiаспора, вiдповiсти так: то е всi украiнцi свiту, котрi мешкають поза межами Львова.





