На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Сходилися клепарiвськi на чолi з Северином i личакiвськi, яких грiзно вiв за собою вiдчайдушний Орко Щипавка. На пiдступах до визначеного мiсця пальцi, кулаки, руки та плечi аж до хрускоту в суглобах розминалися ланцюгами, солдатськими ременями з важкими пряжками, стеками та кастетами. Справжня, моцна батярська забава щойно починалася, а в Севериновiй головi все крутилися знову i знову слова з дурнуватоi батярськоi пiсеньки: «Там на розi, на Яновськiй, при вулицi Клепаровськiй».
Мiсяць був уповнi.
Вочевидь та зустрiч мала повне право назватися iсторичною, бо такоi кiлькостi батярiв, якi пiдтягнулися звiдусюди взяти участь у виясненнi стосункiв, Львiв ще не бачив i, мабуть, не змiг би пригадати, чи коли-небудь ще таке траплялося в його iсторii.
Моторошнi сутiнки звiдусiль повнилися зловiсними тiнями. Понад мовчазними натовпами батярiв у такiй чисельностi, що це схвилювало iх самих i не в одного засмоктало десь в дупi, змушуючи ii мимовiльно втягнутися глибше досередини, Северин видiлявся i своiм зростом, i кремезною статурою. Вiв клепарiвських смiло, впевнено, без жодноi тiнi страху.
А личакiвськi, на чолi з Орком Щипавкою, все гуртувалися на вiддалi i чекали пiдходу клепарiвських. Той Орко не видiлявся з-помiж iнших нi ростом, нi статурою, навпаки, серед своiх був найбiльш непоказним, низькорослим, щуплим, кривобоким i згорбленим. Зате Орко Щипавка вiддавна був ще тим чортякою, який сам вартував десятьох, а то й сотнi мурових батярiв.
Нiщо не порушувало благодатну тишу теплоi лiтньоi ночi. Лише на схилах Високого Замку голосно заливалися своiми безконечними спiвами, не вiдаючи нi про що iнше у свiтi, щасливi i закоханi солов’i. Та ось зачовгали по гравiю немощеноi вулицi сотнi крокiв.





