На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Директор занепокоено оглядав Северина з нiг до голови i вже намiрявся припинити той невдалий експеримент – вiдмiнити його виступ.
Та було надто пiзно!
На сценi бадьоро заграв оркестр, в залi ресторану, який сьогоднi, Зарембському на радiсть, був добре наповнений, пiднялася хвиля бурхливих оплескiв, бо на сценi, з коридору то було добре чутно, з’явився пан Здiслав Бялий зi своiми грайливими, жартiвливими привiтаннями, та свiжими й не зовсiм вiцами.
Вечiр у «Брiстолi» був у розпалi. Концертнi виступи, гумористичнi номери пана Здiслава, та «розривковi», танцювальнi паузи змiнювалися чiтко, все по сценарiю, без жодних накладок.
Та ось, пiсля черговоi танцювальноi паузи, коли розпашiла публiка всiдалася на своi мiсця, пан Здiслав оголошуе наступнi концертнi номери.
Жваво залунав музичний програш оркестру.
А на сценi нiхто не з’являеться.
Пан Здiслав чекае, чекае, чекае. Вiн збентежено, з напруженою посмiшкою озираеться по рiзнi сторони сцени: «Пане Бабiй! Ви де? Ми чекаемо! Чекаемо на пана Северина Бабiя». В тишi залу заiнтригована публiка починае перешiптуватися, а подекуди вже залунали смiшки.
Хтось з крайнiх оркестрантiв не витримав i кинувся у коридорчик. У пана Зарембського усе похололо всерединi.
– Бабiй! На сцену! – майже в саме вухо дрiмаючого Северина грiзно гаркнув музикант i помчав назад, на сцену.
Вiд несподiванки Северин гепнувся зi стiльця на пiдлогу, ледве пiднявся на тремтячих ногах i непевною ходою поплентався за тим оркестрантом. У ту мить Северин забув про все на свiтi.
Ось кiлькома вузькими сходинками вiн пiднiмаеться на сцену.
Цього слiд було чекати – вiн зашпортався i мало не заорав носом по сценi, пролетiв до самоi середини.





