На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Батяр з Клепарова» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Батяр з Клепарова

Автор
Дата выхода
25 октября 2017
🔍 Загляните за кулисы "Батяр з Клепарова" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Батяр з Клепарова" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрій Аркан) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Андрій Аркан (справжнє прізвище Тимчишин; нар. 1964 р.) – український режисер, сценарист, актор, дипломант (2011) та лауреат (2013) міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». З 2008 року і до сьогодні – засновник і керівник громадської організації «Кіновізія». Мешкає у Львові.
Львівського батяра Северина Бабія і Марту Брук, дочку відомого в місті психотерапевта, наприкінці 30-х років поєднало захоплення джазом та модними естрадними ритмами. Саме після одного з концертів розпочинається чарівна історія їхнього кохання з карколомними пригодами у вирі апокаліптичної доби.
Львів передвоєнний та перших років Другої світової війни… Кому належало це дивовижне місто? Польщі? Радянським, а згодом і німецьким окупантам?… Насамперед Львів завжди належав батярам. Попри будь-які злигодні й жахіття часу, вони ніколи не втрачали людської подоби та гідності. Бо правдивий батяр дуже добре знає, що таке справжня, всеперемагаюча любов, яка сильніша від самої смерті…
📚 Читайте "Батяр з Клепарова" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Батяр з Клепарова", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Цiлком можливо, що вона сьогоднi прозвучала б i, цiлком можливо, стала б надзвичайно популярною у майбутньому. Знову думки про той клятий дирижабль!.. І, аби вiдволiктися вiд тих, не зовсiм приемних вражень, Зеник мiркував над наступними кроками у формуваннi свого оркестру.
Вiн давно мрiяв побачити й почути на своiй сценi, у супроводi свого оркестру якогось оригiнального музиканта-вiртуоза вкупi з талановитим вокалiстом. Для остаточного сповнення мрiй йому до зарiзу бракувало саме таких двох артистiв. Про молодого, фантастично талановитого трубача, татарина Енвера Булфара, вiн чув уже давно, навiть бував на кiлькох його виступах в «Колiзеi» та «Жоржi».
І на днях вiн вирiшив завiтати ще й у «Брiстоль».
3
– Севере!.. Севере!.. С-с-севере!.. – дурнувато шепотiли йому кумплi, пiдбурюючи його на якiсь кавали i при цьому пирскали зо смiху. Намагалися так привернути увагу Северина до якоiсь особи, яка в цю мить опинилася на вулицi, де ватага робiтникiв-батярiв перекладала брукiвку.
– С-с-севере!.. Диви, диви!.. С-с-севере!.. – шипiли, сичали по-змiiному вiд захвату i душилися, ледве стримуючи дурнуватий смiшок.
Северин покинув нарештi вперту, норовливу каменюку, яка пручалася несамовито, нiяк не бажаючи лягати туди, куди потрiбно.
По сiрих тротуарних плитках бадьоро цокали високi обцаси. Дорогi жiночi мешти наблизилися до вкляклого, неначе в побожному поклонi, Северина. Гладенькi довгi ноги крокували впевнено i легко. Шибеник-вiтерець бавився вишуканою сукнею з найтоншого шовку, грайливо пiдносячи ii легенькi краi догори перед самим Севериновим носом.





