На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Чорт зна що. У кігтях Хапуна» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Чорт зна що. У кігтях Хапуна

Автор
Дата выхода
10 декабря 2019
🔍 Загляните за кулисы "Чорт зна що. У кігтях Хапуна" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Чорт зна що. У кігтях Хапуна" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книга «Чорт зна що. У кігтях Хапуна» – унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітології – чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання.
До неї увійшли середньовічні апокрифи та житія святих, моторошні оповіді отців церкви XVI–XVIII ст.: Петра Могили, Стефана Яворського, літописця Самійла Величка, оповідання класиків – Олекси Стороженка, Володимира Короленка, Наталени Королевої, сучасних авторів – Емми Андієвської, Володимира Єшкілєва та багатьох інших. Чимало творів перекладені зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов.
Багатюща спадщина української літератури, часто-густо присипана порохом сторіч, ув’язнена у малодоступні часописи й рукописи, чекає на своє друге народження.
📚 Читайте "Чорт зна що. У кігтях Хапуна" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Чорт зна що. У кігтях Хапуна", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
«Буду знати, як смакуе гуцульська кров», – подумав старший та, приймаючи з рук пiдвладних чарку, голосно крикнув:
– За нашу перемогу над гуцульським племенем!
А пiд Скуповою грiзно розсмiялись гуки Рiчок, небо заплакало над Іваном срiблистою росою. Вiтер, що присiв десь в Сурдуку, свиснув долинами, впився в груди гiр i переказав чорногорським верхам про красноiльське катування: i Говiрлi, i Мунчеловi, i Скорушному, i Стоговi, i… всiм, всiм.
VIII
А Юра тимчасом поспiшае, i не бачить, що з-пiд корча пiднеслися двi постатi i поповзли зазирцем за ним.
І вже минув Юра Лудову, Стефулець, Пнiв’е i Гостин. Тодi звернув iз плаю i почав продиратися густими хащами. Оглянувшися довкола себе, увiйшов у камiнний потайник. Глухо загудiли пiд його стопами камiннi плити та одночасно Юра вчув, що iх згук закаламучений другим.
Як рись скочив вiн у найвужчому просмику за камiнний залiм i, як тiльки показалася одна постать – важкий топiр опустився вдiл.
Молодий гуцул залишився сам.
Очiкуючи пiдступу, ще довго ждав Юра пiд каменем та бiльше вже нiхто не показався. Заспокоений хвилинною перемогою, але затривожений життям дiда i Святою Ватрою, пiгнав легiнь темними потайниками далi.
На царинцi стялася йому кров у жилах. З горючоi хати вибiг старий дiд iз залiзним кубком, в якому курилася Свята Ватра. Навздогiн за дiдом пустилося кiлька постатей i кiльканадцятьма скоками догонили його.
Вiдтягаючи трупа з пожару, старалися вирвати з рук дiда посудину з жаром. Надаремно. Суха рука наче зрослася з залiзом. Хтось бистроумний вiдтяв руку в сугубi i серед крикiв товаришiв пiдняв ii, щоб вiднести до хати Святу Ватру.
Там серед радiсних окликiв Свята Ватра загасилася…
Зареготався Арiдник в Пресподi i ланцюхи почали звiльнювати його з своiх вiкових обiймiв.
Задрижали перший раз гуцули i розпука шарпнула iх серцями. Мов здеревiлий, стояв Юра. Розшалiлий танок реготу Арiдника схаменув його.











