Чорт зна що. У кігтях Хапуна

Рiк Ісус Христос ученикам своiм: «Хто зверг Сатану з небес?»

Рiк святий Іоан Богослов: «Ти, Господи, i отець твiй небесний».

І тут повелiв Ісус Христос облакам небесним ухопити диявола i вiднести його стрiмголов попiд облаки, i слуг його розiгнати. І рекли дияволу слуги його: «Уже i ми вiдтiль пiдiмо у глибину пiдземну, уже бо i князя нашого пiдвiсив Ісус Христос на облаках».

Увидiв тут диявол, що не може нiчого порадити i випустив голос свiй: «Помилуй мя! Не погуби мене до кiнця! Пусти мя на землю! Якщо хто буде з людей вiрним тобi, не буду спокушати iх до кiнця, але всi люди обернуться до тебе».

Господь же повелiв облакам пустити диявола. І упав диявол на землю, i убився, i лежав на землi чотири години. І наповнив уста своi пiною i отрутою злою i почав хрипiти вельми, нiби здихати.

Рiк Ісус Христос: «Що помишляеш, дияволе? Якщо я на тебе плюну, то ще тобi гiрш буде, сила бо моя i дух мiй святий е».

Рiк диявол, з великим болем зiтхнувши: «Якби я знав, де ти ся родив, пiшов би-м на мiсце тее i посрамив матiр твою».

Рiк Ісус Христос: «Хто може над терням смокви збирати, а на сходi пшеницю жати?»

Тое слухав диявол i не мiг того вiдгадати.

Повелiв Господь землi розступитися на триста сажнiв у глибину. І розступилася земля, i подивився диявол на Христа i питае: «Як тая глибина глибока? На скiльки сажнiв?»

Рiк Ісус Христос: «Чуй, Сатано! Якщо чоловiк буде мати тридцять лiт i вiзьме камiнь i зо всiеi сили уверже в тую глибину, то той камiнь буде летiти три роки, поки долетить на дно.

То i там, дияволе, я тебе знайду по розп’яттi i воскресенii моiм, i повелю зв’язати тя моцно путами залiзними, котрих нiхто не може розв’язати, i погублю тебе до кiнця. І дам тобi в останнii лiта царствувати: першого лiта твого царствiя вродить багато жита, пшеницi i вина, а на другi два лiта не буде нi стебла жита, пшеницi i вина по всiй землi».

Рiк диявол: «А потiм що буде?»

Рiк Ісус Христос: «Моi небеса пожруть землю, i висохне море, як камiнь, i перегорить земля, i воскреснуть люди iз мертвих, i осуджу всi племена земнi, i тебе, Сатано, осуджу, i всякого чоловiка, що творить дiла твоi злi.

Тодi буде вам мука вiчная, а менi буде слава i честь на вiки i поклонiння».

Потiм пхнув Господь диявола ногою своею в пропасть ту.

По воскресенii Господь наш Ісус Христос, увiйшовши в ту глибину пiдземную, спiймав диявола i зв’язав мiцно мотузом залiзним, якого нiхто не може розв’язати до Судного дня.